Спочатку танкісти бригади двома влучними пострілами з баштової гармати Т-64 знищили ворожу «мотолигу», а потім бронетранспортер зі знаменитим античним іменем «Буцефал» ліквідував залишки…
На днях Польща і Україна погодили новий пакет військової допомоги, який включатиме бронетранспортери Rosomak. Кореспондент АрміяInform запитав про цю техніку у дослідника бронетанкової техніки, доктора історичних наук, професора Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрія Харука.
20 років на озброєнні польської армії
Колісний бронетранспортер (БТР) Rosomak перебуває на озброєнні польської армії рівно 20 років і за цей час «пережив» кілька модифікацій, які пройшли випробування реальними бойовими діями в Афганістані та здобули репутацію відмінної сучасної бойової бронемашини.
А розпочалося все на початку 2000 років, коли польські підприємства отримали ліцензію на виробництво фінського БТР Patria AMV, а згодом і контракт від власного Міністерства національної оборони на постачання польських машин у двох варіантах — бойових машин піхоти (БМП) та колісних бронетранспортерів. Нова техніка дістала ім’я «Росомаха» (пол. Rosomak) шляхом голосування на конкурсі, організованому журналом Nowa Technika Wojskowa.
Протягом кількох років майже 1000 нових машин замінили застарілі OT-64 SKOT та частково BWP-1 польських збройних сил.
Конструктори БТР Patria, а за ними і виробники Rosomak, відійшли від популярної самонесучої системи, в якій шасі встановлюється на корпус бронемашини. Це дозволило забезпечити жорсткість конструкції та можливість легкої заміни корпусу, а також збільшити захист екіпажу і десанту від мінних вибухів. Проте, разом із тим Patria / Rosomak отримали зайву вагу, яка ускладнює плавання машини або транспортування її літаками. Для розв’язання цієї проблеми нова розробка отримала замість деяких сталевих елементів алюмінієві.
Наразі Rosomak випускається із захищеною двошаровою бронею: 8-мм основною сталевою та зовнішньо, яка може мати різні параметри залежно від замовлення. Порожнина між шарами броні, як правило, заповнюється піною, яка також підвищує здатність машини до утримання на плаву.
Машина має центральну систему регулювання тиску всіх восьми коліс, які розташовані на незалежних підвісках. У рух Rosomak приводиться 6-циліндровим дизельним двигуном із турбонаддувом об’ємом 11,7 л, який поєднано з автоматичною коробкою передач — 7 передач для руху вперед і одна назад. Рушійна система розташована у передній частині праворуч від водія.
Сьогодні польський Rosomak існує в різних варіантах
— У варіантах БМП є різниця в системі управління вогнем, прицілах і так далі, — розповів Андрій Харук. — У варіанті БТР — це якийсь дистанційно керований модуль з кулеметом, у крайньому разі — кулемет на турелі.
Дійсно, за роки існування Rosomak, з’явилося кілька варіантів цієї техніки, основна з яких — БМП Rosomak (або Rosomak-M1) із баштою OTO Melara Hitfist-30P, озброєною 30-мм автоматичною гарматою ATK Mk44 Bushmaster II з ланцюговим приводом та 7,62-мм кулеметом UKM-2000C.
Для бойових дій в Афганістані конструктори розробили модифікацію БМП Rosomak-M1M із додатковою сталево-композитною бронею і сучасними системами зв’язку й управління та бронетранспортери Rosomak-M2 і M3 – з новою відкритою баштою OSS-D із 40-мм гранатометом Mk-19 або 12,7-мм кулеметом NSW/WKM-B.
Крім того, озброєнням різняться модифікації: БТР Rosomak-S – з двома ліцензійними ізраїльськими ПТКР Spike (або Spike-LR) та Rosomak-Rak — зі 120-мм польським мінометом M120K Rak. Також на базі Rosomak створені: броньована санітарна машина Rosomak-WEM (та її посилений варіант WEM-M — для Афганістану), технічно-розвідувальна машина Rosomak-WRT, мультисенсорна система розвідки та спостереження Rosomak-WSRiD і дві командні машини — Rosomak-AWD і Rosomak-WD. Ще дві окремі модифікації — це навчальна машина Rosomak-NJ і машина вогневої підтримки WWO Wilk на базі «Росомахи».
Робоче місце водія бойової машини Rosomak обладнане дисплеєм, на який можна вивести зображення з двох передніх камер та однієї задньої. Передня камера має пристрій нічного бачення PNK-72 Radomka або оновлену систему POD-72 Liswarta.
-
- Усередині Rosomak
Крім того, дисплеями обладнані робочі місця інших членів екіпажу — системи бойового управління і системи керування вогнем. На додаток до «Радомки» («Лісварти») бойова машина обладнана й іншими технологіями: системою безпечного огляду UOW Pandora, системою автоматичного виявлення забруднень CHERDES, внутрішньо системою зв’язку FONET.
«Машина хороша», — ще раз повторює Андрій Харук та з усмішкою згадує: «Я колись із поляками спілкувався, років понад десять тому, якщо не більше — то вони на одне нарікали: що немає тепловізійної камери… заднього виду. Тобто все є, тільки бракує тепловізора, щоб назад здавати».
— Досі поляки монтували башти Hitfist-30P італійського походження, — розповідає Андрій Харук. — Тепер вони замість них будуть ставити ZSSW-30 власного виробництва. Проте в обох випадках — це непогана 30-мм гармата Mk44 Bushmaster II.
Башта Hitfist-30
Розробка відомої компанії OTO Melara оснащена системою керування вогнем із денно-нічним прицілом DNRS-288 (Kolsman) і телевізійними камерами другого покоління TILDE FC (Galileo Avionica). У Польщі обидва елементи виготовляються за ліцензіями на власних підприємствах. Польська модифікація башти обладнана лазерною системою самозахисту та попередження SSP-1 Obra-3 із шістьма 81-мм димовими гранатометами 902A ZM Dezamet.
Дистанційно керована турель ZSSW-30
Систему, розроблену за участю WB Electronics, планується встановлювати на польські БТР «Росомаха» і БМП «Борсук». Минулого року Міноборони Польщі замовило 70 автоматичних турелей, виробництвом займається польська компанія Huta Stalowa Wola (HSW). Концепція нового блоку передбачає його повну взаємозамінність із вежею Hitfist-30P, включно із розподілом маси, тобто вона може встановлюватися без внесення змін у корпус машини.
Прототип ZSSW-30 має гармату ATK MK44 Bushmaster II калібру 30 мм з боєкомплектом 200 боєприпасів та кулемет UKM-2000C калібру 7,62 мм з боєкомплектом 400 набоїв, стабілізований комплекс спостереження та прицілювання командира і навідника виробництва Selex ES, до якого входить панорамний приціл командира. «Безпілотна» турель також озброєна ізраїльською ПТУР Spike-LR, серійні ZSSW-30 матимуть по дві готові до пострілу ракети.
