Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
В умовах війни питання підготовки особового складу набуває вирішального значення. Це стосується не тільки набуття необхідних професійних навичок, але і взагалі виживання на полі бою. А якщо враховувати, що значна кількість мобілізованих ніколи не мали жодного армійського досвіду, то навчальний процес стає для них важливим елементом налаштування себе до реальної бойової обстановки. Це добре усвідомлюють в одному з підрозділів морської піхоти, де на практичному занятті побував кореспондент АрміяInform.
На одному з полігонів відбулися заняття з подолання психологічної смуги перешкод, а також так звана обкатка танками особового складу. Обидві дисципліни тісно пов’язані між собою за напрямком впливу. Він стосується насамперед перевірки психологічної витривалості і стресостійкості військовослужбовців у різних умовах бойового застосування.
Перед початком занять досвідчені інструктори, які мають за плечима серйозний фронтовий досвід, визначили алгоритм дій особового складу на навчальних місцях, а також ознайомили всіх із заходами безпеки.
Першим випробуванням для морпіхів стала «обкатка» танками. Багатотонна машина на досить високій швидкості проїжджає по дорозі, де посеред колії в окопчиках залягли військовослужбовці. На перший погляд, завдання не дуже складне, але коли ця машина наближається і затуляє небо своїм металевим черевом, а ти опиняєшся між її колесами, стає, м’яко кажучи, не дуже комфортно. Але ніхто з воїнів не показує свого хвилювання, всі діють досить впевнено і спокійно. Безумовно, це результат щоденних тренувань.
— Ми розуміємо, що в реальному бою така ситуація навряд чи можлива, — розповідає один з інструкторів. — Її головна користь в тому, що вона привчає людей до дії в екстремальних умовах, вмінню подолати свій страх і зберегти психологічну рівновагу. Щоб люди, після того як потраплять на передову, не злякались, побачивши поблизу себе танк, і вміли діяти в нештатній ситуації. До речі, морські піхотинці не просто перевіряли свої морально-вольові якості, а ще й виконували суто технічне завдання: робили кидок навчальної гранати, намагаючись влучити в моторне відділення танка, а також вести вогонь з автомата. Успіх був на боці тих, хто своєчасно піднімався з неглибокого окопу і встигав кинути гранату в бік танка до того, як той від’їжджав на велику відстань. Попри те, що серед воїнів були люди різного віку і фізичних можливостей, всі успішно впоралися із завданням.
Подолання психологічної смуги перешкод потребувало від кожного ще більших зусиль і навичок. Причому військовослужбовцям довелося виконувати досить складні завдання. За сценарієм їм необхідно було доставити боєкомплект підрозділу, який вів бій в оточенні. На шляху пересування груп їх очікували різноманітні перешкоди і випробування. Колючий дріт, мінні й інженерні загородження, високий паркан, пересічена місцевість, ну і, звісно, вогневий вплив противника. При виконанні цього завдання інструктори створювали додаткові перешкоди і навантажування у вигляді психологічного тиску. Надавали ввідні команди, які не входили в загальний план дій, і тому потребували ухвалення самостійних рішень командирів відділень, виходячи з ситуації. Найскладнішим стало завдання з евакуації «300-х».
Переміщення пораненого відбувалося під постійним обстрілом за допомогою підручних засобів. Причому, переважну відстань до більш безпечного місця евакуаційна група долала методом переповзання. Хлопці дуже старалися. Майже 600 метрів вони тягнули свого товариша під ворожим «вогнем» до місця надання першої допомоги. Навіть усвідомлюючи умовний характер поранення побратима, вони розуміли, що треба діяти якомога швидше, тому що від цього в реальній обстановці буде залежати життя людини.
З відгуків інструкторів всі відділення впоралися з визначеним завданням, продемонстрували хорошу злагодженість і взаємну підтримку.
— Військовослужбовці повинні зрозуміти, що в справжньому бою буде набагато важче, тому треба готуватися на максимальному рівні, — розповідає інструктор Володимир. — Головне — це опанувати свій страх, не дати паніці захопити мозок. Тому що вона паралізує фізичний стан і людина вже не в змозі нормально діяти і ухвалювати адекватні рішення. Такі заняття дуже корисні й важливі в загальному навчальному процесі, — додав інструктор.
Поділився враженням від навчань й морський піхотинець Андрій.
— Через деякий час ми вже будемо на передовій. Вважаю, що завдяки нашим командирам ми добре підготувалися. Ми знаємо не тільки, як поводиться зі зброєю, а і вміємо діяти в різних умовах бою: обороні, наступі, засідках, оточенні. Важливо і те, що під час підготовки ми навчилися цінувати підтримку один одного і довіряти своїм командирам, — підкреслив морпіх.
Фото автора
