Він чітко усвідомлював характер та наслідки своїх дій, скерованих на підрив боєздатності частин та підрозділів Сил оборони України. Суд засудив громадянина України до 5 років…
На фасаді загальноосвітньої середньої школи села Матейків Барської громади Жмеринського району Вінницької області урочисто відкрили меморіальну дошку полеглому у російсько-українській війні земляку Олександру Лозінському. 42-річний сержант загинув у День пам’яті захисників України минулого року. І лише майже через три місяці його змогли знайти й поховати за християнським звичаєм у селі, де мешкав він і де проживає його сім’я.
Близька подруга дружини захисника, Інна Ніколаєва, розповіла журналістові АрміяІnform про цю сім’ю та те, яким був Олександр Лозінський.
— З Лесею, дружиною Сашка, ми дружимо з пелюшок — разом виросли, — говорить жінка. — Вони з Олександром познайомилися у Кузьминцях, де ми разом училися в професійно-технічному училищі. Сам він родом із Могилів-Подільського району, але, коли вони з Лесею одружилися, переїхав до її села, в Матейків.
Кухар за освітою, багато років Олександр працював зварювальником на будівництві у столиці. Як каже Інна — працював на висотках. Разом із дружиною виховували двох дітей, доньку Тетяну та сина Назара. Інна Ніколаєва згадує про Сашка, як про прекрасного сім’янина, працьовитого чоловіка та майстра на всі руки. У 2022 році Олександр Лозінський добровольцем став на захист країни та пішов боронити українську землю від агресора.
Остання звістка від воїна була невдовзі після Дня Незалежності. А потім — довгі два з половиною місяці пекельних страждань та очікувань: може, все ж таки, живий, може, хоча б у полоні… Та в середині листопада усі надії були зруйновані страшною новиною: загибель головного сержанта механізованого взводу одного з підрозділів 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу підтверджено. Поліг сержант Олександр Лозінський у кровопролитному бою на Херсонському напрямку 29 серпня, у День пам’яті захисників України…
Поховали героя у селі Матейків наприкінці листопада. А ось тепер на школі, де багато років пропрацювала його теща, а тепер працює дружина Леся, відкрили пам’ятну дошку на його честь. Вшанувати пам’ять захисника прийшли представники місцевої влади, родина загиблого, побратими воїна та мешканці Матейківського старостинського округу.
