Вісім таких спільнот адміністрував мешканець Черкас, якого суд визнав винуватим у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період та призначив п’ять…
Лідер Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін відвідав москву 20–22 березня. Він став першим керівником держави, який здійснив офіційний візит до путіна після ордера на його арешт від Міжнародного кримінального суду. Водночас позиція Пекіна щодо російсько-української війни формально є нейтральною, але підтримка москви більш ніж очевидна. Докладніше про наслідки візиту Сі Цзіньпіна до росії — в огляді від АрміяInform.
Генеральний секретар Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпін здійснив офіційний візит до москви з декількох причин. Насамперед для того, щоб висловити політичну підтримку російському диктатору, який розпочав війну проти України 9 років тому. Це викликано особливостями нинішньої зовнішньої політики Китаю, яка полягає у створенні альтернативного світового політичного та економічного порядку денного на противагу Заходу. Тому тісна співпраця рф та КНР спричинена саме антизахідною риторикою та діями.
З іншого боку, китайський лідер мав на меті офіційно підтвердити економічне домінування КНР у росії. Пекін майже за безцінь скуповує російські енергоресурси. Через санкції Заходу відбувається юанізація економіки рф, коли банківська система країни-агресора майже повністю перейшла на китайські платіжні програми.
Востаннє Сі був у москві та зустрічався з путіним у червні 2019 року. З того часу багато чого змінилося в світі: пандемія коронавірусу, широкомасштабне вторгнення рф в Україну. Але суть міжнародної позиції Китаю за керування Сі не змінилася. Геополітична боротьба Пекіна за вплив у світі лише посилилася.
Кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Макар Таран, який нині служить у ЗСУ, розповів у коментарі АрміяInform про особливості співпраці між КНР та рф.
«Ми можемо говорити про російсько-китайський політичний квазі-союз, адже до формату повноцінного військово-політичного союзу ще досить далеко. Якщо враховувати історію двосторонніх відносин, то це, незважаючи на риторику обох сторін, тимчасове ситуативне об’єднання. В його основі лежить принцип підтримки одна одної в справі протистояння із Заходом, а також одержання максимальної економічної вигоди. Але коли росія розглядає НАТО та колективний Захід як безпосередню загрозу, намагаючись протистоянням ствердити себе як один з геополітичних центрів світу, то для КНР москва, окрім очевидної економічної вигоди, надзвичайно важлива як фактор тиску на Захід. Обійми з росією посилюють позиції Пекіна як опонента Заходу.
І в той же час, оскільки саме Китай є єдиним зовнішнім фактором впливу на росію, Пекін намагається використати цю особливість для подальших дипломатичних торгів. Проте візит Сі Цзіньпіна та зустріч із путіним додадуть ще більше настороженості та скепсису щирості заявлених намірів Китаю імплементувати свій так званий мирний план з 12-ти пунктів щодо України», — наголосив Макар Таран.
24 лютого МЗС КНР оприлюднило «китайську позицію з політичного врегулювання української кризи». Це можна вважати офіційним баченням Пекіна щодо того, як можна завершити російсько-українську війну. Хоча, як бачимо, китайська дипломатія вживає термін «українська криза».
Бачення Пекіна щодо завершення війни становлять наступні складники: повага суверенітету всіх держав, скасування ментальності «холодної війни», припинення бойових дій, відновлення мирних переговорів, вирішення гуманітарної кризи, захист цивільних та військовополонених, збереження АЕС у безпеці, зменшення стратегічних ризиків, сприяння експорту зерна, зупинення односторонніх санкцій, підтримання стабільності промислових ланок та ланцюгів постачання, сприяння відбудові після конфлікту.
Експерт з Азійсько-Тихоокеанського регіону аналітичного центру Ad Astra, автор проєкту «Пхеньянська правда» Антон Ганоцький розповів АрміяInform про шанси надання з боку КНР військової допомоги рф.
«Сподіватися на посередницьку роль Китаю в російсько-українській війні вже не треба. Бо очевидно, що ціль Пекіна полягає в підтримці москви, життєдіяльності рф як держави. З кожним днем допомога КНР росії тільки збільшується. Була інформація про те, що Китай допомагав вагнерівцям аеророзвідкою. Так само мова йшла про снаряди.
Китай спостерігає за реакцією Заходу. Треба знайти відповідь на запитання, як далеко Пекін готовий зайти у підтримці рф. Чи готові китайці надати балістичні ракети, чи вони обмежаться безпілотниками. До речі, сфера БПЛА в Китаї досить добре розвивалася — навіть краще, ніж в Ісламській Республіці Іран.
Вже після візиту Сі до москви ми побачимо, що китайське буде на полі бою», — розповів Антон Ганоцький.
Макар Таран висловив своє бачення підсумків візиту для китайсько-українських відносин. Нагадаємо, що з 2021 року немає посла України в КНР, хоча це не заважає Китаю бути найбільшим торговельним партнером нашої держави.
«Візит Сі Цзіньпіна значною мірою є політичною підтримкою путіна особливо після рішення Міжнародного кримінального суду. Це начебто і натяк на те, що з путіним можна говорити і він не маргіналізований остаточно. Сам факт того, що китайський лідер прибув до москви, а не навпаки, може свідчити про бажання Пекіна відігравати більш ініціативну роль і напевне він переконав путіна в чомусь.
Але в чому? Навряд чи цей візит завершиться виведенням російських військ чи припиненням російської агресії. Швидше за все будуть оприлюднені чергові заяви про необхідність та бажання переговорів, до яких тягне Пекін. Якщо все-таки відбудеться розмова Сі Цзіньпіна та Володимира Зеленського, то можна говорити про те, що китайська формула миру все-таки є — хоча й дуже абстрактною, але дорожньою картою. Якщо ж розмови з Президентом України не відбудеться, то це означатиме, що візит Сі Цзіньпіна, насамперед, був спрямованим на підтримку росії тим чи іншим способом. Адже програш чи розгром останньої не входить у стратегічні плани Китаю», — резюмував Макар Таран.
