На цьому в коментарі АрміяInform наголосила військовослужбовиця Юлія, яка сама нещодавно уклала такий контракт у 81-й окремій аеромобільній Слобожанській бригаді Десантно-штурмових військ ЗСУ….
Нещодавно в Атлантичній раді було презентоване дослідження про стан розвитку системи командування в НАТО. Широкомасштабне вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 року показало як переваги, так і недоліки в обороні Північноатлантичного Альянсу. Так само російсько-українська війна засвідчила певні уроки щодо реального стану справ у російській армії та значення ефективної координації дій всередині союзників з НАТО. Пропонуємо огляд АрміяInform ключових моментів дослідження.
Військово-політичний блок НАТО є альянсом 30 держав, які ефективно взаємодіють в питанні оборони регіону Євроатлантики. Це здійснюється через функціонування спільних військових з’єднань та загальних командувань.
Завдяки C4ISR (командування, контроль, комунікації, комп’ютери, розвідка, спостереження, рекогностування) здійснюється координація дій між військовими, які, наприклад, перебувають в штабі та на навчаннях.
російсько-українська війна стала прикладом того, чому важливо швидко ухвалювати рішення. Ситуація на фронті може змінювати настільки швидко, що потрібно брати ініціативу на низовому рівні та пропонувати нестандартні рішення. Тим паче, що масштаб воєнних дій в Україні є найбільшим з часів Другої світової війни: активне використання артилерії, авіації, БПЛА, танків, броньованої техніки.
І дослідження нерезидента Центру аналізу європейської політики Гордона Дейвіса-молодшого присвячене якраз тому, як саме можна покращити систему C4ISR, враховуючи український досвід. Гордон Дейвіс-молодший був заступником помічника Генсека НАТО з питань оборонних інвестицій у 2018-2021 роках.
Атлантична Рада організувала дискусію про дослідження щодо рекомендацій НАТО, як можна покращити C4ISR.
Довідково. Атлантична Рада (Atlantic Council) — один з провідних неурядових аналітичних центрів США, де досліджують питання міжнародної безпеки, економіки та політики. Був заснований у 1961 році задля зміцнення співпраці Вашингтона з європейськими союзниками.
«C4ISR — це набір спроможностей, які є важливою нервовою системою військ у Альянсі. Він допомагає в ситуаційній готовності, ухваленні рішень. Бачити, вирішувати та здійснювати моніторинг швидше та уважніше», — наголосив у вступному слові Гордон Дейвіс-молодший.
Директор ради в аналітичному центрі Атлантична Рада, генерал у відставці Джеймс Картрайт під час обговорення розповів про роль складових C4ISR для щоденної роботи військових.
«Командування і контроль — це передній кінець, комунікація та комп’ютери це середня сторінка в архітектурі поширення даних, а розвідка, спостереження, рекогностування — це місії. Найбільш головне створити мережі в навколишньому середовищі кіберпростору, бо там все по суті робиться. Пріоритетом має стати, щоб на вирішення завдань йшли не дні, а години».
Джеймс Картрайт наголосив, що комп’ютери зараз є вже анахронізмом, бо «головним вже став штучний інтелект». І вміння ефективно впроваджувати цифрові інструменти у війську буде визначати могутність НАТО та його здатність захищатися максимально ефективно.
читайте також:
Старший науковий співробітник, Директор Програми модернізації збройних сил і працевлаштування, корпорація RAND Шеріл Лінгел наголосила, що «C4ISR здебільшого про трансформації людей, процесів та технологій». На її думку, є «велика потреба в зусиллях бізнесу щодо створення цифрової інфраструктури у війську. Так отримується тренування не лише технологій, але й можливостей».
Як навчити штучний інтелект розрізняти, яка інформація є засекреченою.
Нині вважається, що є 5 сфер проведення військових операцій:
- Повітря;
- Вода;
- Земля;
- Кіберпростір;
- Космос.
НАТО додало останні дві впродовж минулих 10 років. Відтак, для ефективної дії військових варто мати оперативну інформацію завдяки даним із супутників у космосі. Потім ці дані передаються вже в штаб, а звідти до військових на місці.
Ось якраз вміння проводити багатовимірні операції вважається тим, що ще варто доопрацювати в НАТО. Наступним чином відзначає феномен ЗСУ Гордон Дейвіс-молодший: «Здається, Україна досягла більшого успіху, використовуючи багатовимірні можливості. Збройні Сили України ефективно обстрілювали російські сухопутні та морські сили, використовуючи обмежену кількість джерел розвідки, повітряні дрони, маневрові та вогневі підрозділи, а також комерційні послуги космічної розвідки з відкритим кодом (OSINT) від різноманітних приватних компаній».
Довідково. OSINT — розвідка на основі відкритих джерел.
На думку Гордона Дейвіса-молодшого, багатовимірні операції передбачають «синхронізацію військової та невійськової роботи. Збирання інформації дає військовим відповідну картинку та основу для ухвалення стратегічних рішень». Як відзначив аналітик, нині дрони використовуються задля відстежування переміщення російської військової техніки та допомагають таким чином Україні.
Взагалі тема поширення розвідувальної інформації між країнами НАТО та Україною є надважливою. Без цього важко собі уявити успішне проведення військових операцій ЗСУ.
Хоча впровадження цифрових рішень на практиці передбачає співпрацю бізнесу з оборонним сектором. Більша координація роботи офіційних осіб з приватним сектором дасть змогу здійснити перетворення швидше. На прикладі космосу ми побачили, як бізнес може стати конкурентом держави. Але ж є багато можливостей для спільних проєктів, які можуть працювати на оборону держави — для України це більш ніж актуально.
Резюмуючи, які основні рекомендації дав автор дослідження про стан C4ISR у НАТО Гордон Дейвіс-старший:
- Ділитися більше даними та розвідкою;
- Цифрова трансформація;
- Впровадження нових концепцій, політик та планів, щоб уточнити вимоги до C4ISR;
- Модернізація спроможностей;
- Інвестування в готовність, стійкість, сумісність інновації та адаптацію.
Як висновок, можемо сказати наступне. Сучасна армія (ЗСУ тут не є виключенням) має бути оснащена новітніми технологіями, навчена та здатна протидіяти в різних вимірах. І чим менше часу витрачається на комунікації, тим швидше можна робити справу із захисту країни від загроз, які оточують нас не лише у фізичному, але й віртуальному вимірі.
