Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Велика двоповерхова будівля з десятками сучасних навчальних класів, викладацькими та іншими приміщеннями, а також спортивний комплекс, на якому були спортзал, три футбольні поля, два тенісні корти, стрілецький тир, гімнастичний майданчик та інше. Такий вигляд до 24 лютого 2022-го мало розташовування Луганського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» у місті Кремінна Луганської області.
Наразі ліцей тимчасово розташовується в місті Березань Київської області. Буквально за місяць навчальний заклад святкуватиме свій 30-й день народження і, на жаль, цю пам’ятну дату доведеться зустрічати в евакуації. Та виявляється, що через російсько-українську війну переїжджати до іншого місяця цьому колективу довелося не вперше.
— Окупантам не зломити наш військовий ліцей, — каже начальник ліцею бригадний генерал Валерій Ємбаков. — У 2014-му нам довелося переїхати з окупованого Луганська до Кремінної. Тоді до нового місця прибуло лише кілька офіцерів. Вдалося врятували лише гербову печатку й прапор ліцею. Та завдяки нашому щирому бажанню й далі виховувати юних патріотів і допомозі місцевої влади вдалося створити там один із найсучасніших середніх навчальних закладів у державі. На превеликий жаль, на початку 2022-го події 8-річної давнини повторилися.
Він уточнив, що 24 лютого вони передали юнаків їхнім батькам та, відповідно до спеціального розпорядження, прибули на Київщину в розпорядження керівництва оборонного відомства.
Далі бригадний генерал Валерій Ємбаков та офіцери ліцею діяли в системі оборони столичного регіону. Але вже першого квітня 2022-го вдалося відновити навчання ліцеїстів спочатку в режимі онлайн, а пізніше — офлайн.
— Я пишаюся тим, що всі мої офіцери та більшість цивільних викладачів не зрадили рідного ліцею. В місті Березань Київської області в будівлі місцевого аграрного ліцею нам виділили необхідні приміщення. Трохи більше як місяць вистачило, щоб усе там організувати та створити нормальні умови для навчання юнаків. До слова, більшість старшокурсників не побоялися переїхати до Полісся, щоб завершити навчання, розпочате на Луганщині, — пояснив очільник навчального закладу.
Попри воєнні реалії випуск другого курсу відбувся організовано в травні. На радість усіх командирів та педагогів, торік 91 % вихованців ліцею подали документи до вищих військово-навчальних закладів. Найбільш юнаків приваблювали такі спеціальності, як військовий пілот, воїн-десантник, вартовий неба та інші.
— Хоч би як було морально та фізично важко, але торік ми набрали одну навчальну групу ліцеїстів на перший курс. Паралельно 100 % десятикласників перейшли на фінальний рік навчання. Хочеться дуже подякувати керівництву Луганського ОВА, командуванню Київського військового ліцею імені Івана Богуна та добрим людям із Березанської громади за таку потужну турботу про наш колектив. Ми не лишилися самі зі своїми проблемами, і навчальний процес не постраждав, — зауважив начальник ліцею.
З болем у серці військовослужбовець Збройних Сил України розказує про те, що торік у Кремінній окупанти повністю зруйнували спортивну залу ліцею. Ще мінімум три ворожі снаряди влучили в основну будівлю, якою вони так пишалися. Тим часом до власних квартир українських офіцерів самовільно заселилися «бойові буряти» та інші непрошені гості.
— Запевняю, що енергії в нас вистачить, щоб після перемоги все відновити та швидко повернутися на шлях подальшого розвитку. Ми діємо як одна команда й завжди дивимось у майбутнє. Наприклад, уже зараз плануємо участь кадетів у різного роду освітніх заходах. Улітку ж уперше за тридцятирічну біографію навчального закладу до 10-х та 11-х класів, окрім юнаків, будемо набирати ще й дівчат. Щиро віримо, що всі ці плани будуть реалізовані та все буде Україна, — насамкінець зазначив бригадний генерал Валерій Ємбаков.
Фото автора та з архіву військового ліцею
