У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
105 років тому, у березні 1918 року, уряд України заснував Українське Телеграфне Агентство (УТА) — першу в історії українську державну інформаційну агенцію, яка стала історичною попередницею Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ». За умов зовнішньої агресії з боку росії створення УТА стало критично важливим кроком для утвердження новонародженої української держави — незалежної Української Народної Республіки.
Стабільна присутність в інформаційному просторі та системна інформаційна політика — одні з визначальних чинників стійкості держави та стабільності суспільства. Це добре розуміли українські політики доби Української національно-демократичної революції 1917–1921 років, приділяючи пильну увагу як правдивому інформуванню українців про головні події громадсько-політичного життя в країні та за кордоном, так і поширенню достовірної інформації про Україну в іноземних засобах масової інформації. Особливої ваги українська інформаційна політика набула тоді з огляду на гостру потребу протидіяти кампанії дезінформації, розгорнутій проти України в тогочасних російських ЗМІ.
Зараз в російській пресі (газетах) на Україні ведеться уперта боротьба з самостійністю Української Народньої Республіки, а разом із тим зі здобутими революцією правами трудових кол українського громадянства. В цій боротьбі, як вже не раз одмічалося в нашій газеті, вживають засобів не завше одвертіх й чесних. Всіма силами росповсюджуються неправдиві, непровірені чутки, дається невідповідаюче дійсності освітлення фактів політичного життя й перекручуються всіма силами сучасні події. (Із замітки «Перекручують правду» в газеті «Народня воля» (Вівторок, 26 (13) березоля 1918 року. № 37. С. 1).
Перші кроки зі створення офіційної інформаційної агенції українські органи влади почали здійснювати невдовзі після проголошення Української Народної Республіки вже в грудні 1917 року. Однак швидко налагодити діяльність установи в умовах агресії з боку росії не вдалося, й повернутись до вирішення питання змогли вже після визволення Києва від більшовицької окупації. 16 березня 1918 року Міністерство пошт і телеграфів Української Народної Республіки видало наказ про створення Українського державного телеграфного агентства, який можна вважати «свідоцтвом про народження» УТА.
«В Київі організується Українське Державне телеграфне Агентство, котре цими днями почне функціонувати. Відділення Агентства одчиняються в ріжних містах Української Народної Республіки і поза її межами. Пропоную зрегіструвати постійний скорочений адрес Агентства у Києві, а також відділів на містах “УТА”», — зазначалось у наказі. Невдовзі Рада Народних Міністрів затвердила статут агентства.
Слухали: внесення Мірного про Телеграфне агентство. Постановили: статут Агентства затвердити остаточно. Щодо штатів і коштів на утримання його, то вони повинні бути внесені в Малу раду разом з бюджетом Ради народних міністрів. (З протоколу засідань Ради Народних Міністрів 26 березня 1918 року).
Одночасно відбулись наради представників новоствореного інформагентства з представниками ЗМІ, на яких обговорили майбутню діяльність інституції. Провідні київські газети повідомляли, що УТА визначає своїм завданням об’єктивне висвітлення всіх важливих подій в Україні та світі, має кореспондентів у всіх важливих центрах України, а також в Австрії та Німеччині, а також планує відкривати відділи в інших країнах, щойно з’явиться така можливість.
Доволі швидко Українське Телеграфне Агентство змогло досягти визначених амбітних завдань, відкривши впродовж кінця березня – квітня 1918 року філії у Єлисаветграді (зараз Кропивницький), Миколаєві, Севастополі, Полтаві, Харкові, Херсоні, Чернігові та інших містах України і за кордоном. Особливо потужно розвивалось агентство за часів гетьманату Павла Скоропадського, коли його очолював видатний філософ і публіцист, один з ідеологів українського націоналізму Дмитро Донцов. Зі штаб-квартири в Києві УТА тримало руку на пульсі українських та світових новин, виступаючи офіційним преспредставником Української Держави у світі та підтримуючи постійний контакт із представниками європейських престелеграфних агентств. Продовжило свою діяльність Українське Телеграфне Агентство і за доби Директорії.
Кореспонденти УТА працювали в багатьох містах Європи: Відні, Берліні, Копенгагені, Парижі, Гаазі, Римі, Лозанні, Софії, Празі, Стокгольмі, Ризі, Варшаві, у Тбілісі, і навіть на Далекому Сході — у районі Зеленого Клину, у Владивостоку й у Харбіні в Маньчжурії. В Україні ж агентство підтримувало постійні контакти з численними журналістами світових ЗМІ. Особливо активними були представники Австрії, Німеччини, Польщі, Угорщини, Швеції, Нідерландів, Швейцарії, а також Японії та Китаю.
Попри те, що Українське Телеграфне Агентство народилось і починало свій шлях у вогні Перших визвольних змагань, йому вдалося закласти міцний історичний підмурівок добрих традицій української журналістики, який зберігає своє значення до сьогодні. Нині, так само як і понад століття тому, робота українських інформаційних агентств скерована на правдиве інформування українського суспільства та міжнародної спільноти про події агресивної війни росії проти українського народу та української держави.
