Стабілізація та повільне відновлення 2024 рік — третій рік широкомасштабної війни — минув під знаком стабілізації української економіки. Після падіння…
Про те, як з початком широкомасштабного вторгнення змінилися завдання Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України, про втрати, здобутки і плани на майбутнє ми ведемо розмову з Головою Адміністрації ДССТ МО України генерал-майором Богданом Бондарем.
«Ми значно розширили свою діяльність з більш притаманних Службі залізничних напрямків на об’єкти всієї транспортної інфраструктури і навіть більше»
— Пане генерал-майоре, розкажіть про завдання, які визначені Держспецтрансслужбі, і як вони змінилися з початком широкомасштабного вторгнення рф?
— Наші завдання чітко визначені Законом України «Про Державну спеціальну службу транспорту». Серед них: технічне прикриття, відбудова, встановлення загороджень на об’єктах національної транспортної системи України з метою забезпечення діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Також на нашу службу покладено завдання з будівництва та ремонту в мирний час і в умовах воєнного стану нових та підвищення строку експлуатації і пропускної спроможності діючих об’єктів національної транспортної системи. Серед інших важливих завдань Держспецтрансслужби слід відмітити відбудову транспортних комунікацій, порушених унаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, аварій і катастроф та охорону об’єктів національної транспортної системи України в мирний час і в особливий період. До того ж ми залучаємося до виконання інших завдань, пов’язаних із участю в обороні держави та забезпеченням ефективного функціонування національної транспортної системи України.
Звісно, війна внесла значні корективи, і відповідно завдання Служби змінювалися з метою ефективного застосування сил і засобів в інтересах Сил оборони України. Наприклад, наразі ми взяли під охорону та оборону більш як 400 об’єктів національної транспортної системи України. Зрозуміло, що, окрім організації охорони, потрібно було створити на певних об’єктах фортифікаційні спорудження для оборони, забезпечити особовий склад усім необхідним від озброєння до харчування, створити відповідні умови для несення служби.
Слід наголосити, що наші військовослужбовці виконують великий об’єм роботи з відновлення об’єктів транспортної інфраструктури як залізничних, так і автодорожніх. Мостові переходи, які були зруйновані під час бойових дій, також відновлюються нашими тактичними групами.
До того ж навколо таких об’єктів інфраструктури залишилося дуже багато мін, снарядів та інших вибухонебезпечних предметів (ВНП). Відповідно нам у стислі терміни необхідно було посилити таку складову, як інженерна розвідка та розмінування. Тобто ми значно розширили свою діяльність з більш притаманних Службі залізничних напрямків на об’єкти всієї транспортної інфраструктури і навіть більше. Окрім згаданих уже гідротехнічних споруд, наші військовослужбовці працювали на відновленні шкільних і дошкільних закладів. Оскільки в нас є підготовлені фахівці, які до широкомасштабного вторгнення виконували завдання з будівництва об’єктів інфраструктури Збройних Сил України. Тому нині ми використовуємо наші можливості на повну потужність з максимальною ефективністю.
«Нам вдалося залучити до своїх лав вмотивованих та думаючих людей, які можуть запропонувати нові рішення для виконання поставлених завдань»
— Ви згадали про фахівців. Чи вдалося Держспецтрансслужбі зберегти той кістяк з підготовлених професіоналів і, можливо, наростити потенціал з проведенням мобілізації?
— Звісно, з огляду на збільшення обсягів завдань, які наразі виконує ДССТ, її чисельність збільшилася в рази. Йдеться про збільшення підрозділів охорони та доукомплектування штатних підрозділів. З’явилися й нові підрозділи, як, наприклад, Центр протимінної діяльності та Центр розмінування. Лише кількість груп розмінування збільшилися в десять разів. Відповідно зросла потреба в підготовлених фахівцях і, що також важливо, в оснащенні таких фахівців відповідним обладнанням. З проведенням мобілізації нам вдалося залучити до своїх лав фахівців різних спеціальностей. Маю наголосити, вмотивованих та думаючих людей, які можуть запропонувати нові рішення для виконання поставлених завдань. Завдяки тому, що до нас прийшло багато людей з вищою освітою, нам вдалося майже повністю укомплектувати первинні офіцерські посади. Адже відразу з початком мобілізації ми сформували кадровий резерв із найбільш підготовлених фахівців і після відповідної підготовки призначили їх на офіцерські посади.
Отже, наш головний потенціал — люди. Саме наявність підготовлених фахівців дозволяє нам виконувати поставлені завдання і рухатися далі у своєму розвитку.
«Пишаюся тим, що перший міст, який відновили наші фахівці, фактично розблокував в’їзд до столиці з Житомирського напрямку»
— Наше видання неодноразово розповідало про мости, які відновлені військовослужбовцями Держспецтрансслужби. Ці роботи тривають й надалі?
— Так, практично відразу після вигнання російських військ наші тактичні групи приступили до відновлення мостових переходів у деокупованих районах Київщини. Розуміючи значення мостів для забезпечення нормальної життєдіяльності регіону, наші військовослужбовці виконували завдання в найстисліші терміни з високою якістю. З квітня минулого року шляхо-відновлювальні, мостові та колійні підрозділи ДССТ відновили більше як 50 мостів у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Херсонській, Миколаївській областях. Переважна частина з цих об’єктів — капітально відновлені. З гордістю можу наголосити, що перший міст, який відновили наші фахівці, фактично розблокував в’їзд до столиці з Житомирського напрямку. Йдеться про міст у селі Стоянка.
Спочатку будівництво мостів було певним викликом для наших фахівців, адже усі вони були різної складності. Деякі роботи довелося проводити вперше. Але ми впоралися. Сьогодні ці об’єкти активно використовуються як і в інтересах Сил оборони, так і для потреб місцевого населення. Маємо розуміти, що в мирному житті ми часто-густо недооцінюємо роль мосту. Наче звичайна ділянка дороги. Але зруйнований міст робить інший берег річки недосяжним. Відповідно людям доводиться шукати об’їзді шляхи, які часом становлять сотні додаткових кілометрів. А це дуже критично з точки зору логістики чи, наприклад, надання медичної допомоги.
Реально, цифра в пів сотні відновлених мостів досить вражаюча. Але за цією статистикою стоїть важка копітка праця наших військовослужбовців, які в режимі 24/7 працюють на об’єктах. Тішить і надихає те відношення до наших військовослужбовців у тих місцях, де проводять відновлювальні роботи з боку місцевого населення. Адже люди розуміють важливість нашої праці.
Нині тривають активні відновлювальні роботи на об’єктах транспортної інфраструктури на деокупованих територіях Херсонщини та Миколаївщини та інших регіонах України. Звісно, під час таких робіт виникають певні проблемні моменти. Наприклад, з наявністю будівельних матеріалів. Намагаємося їх вирішувати в тісній координації з місцевою владою.
«Одними з перших наші сапери працювали на Чорнобильській АЕС після її деокупації»
— Ви говорили, що з початку широкомасштабного вторгнення кількість груп розмінування в Держспецтрансслужбі збільшилися в десять разів. Розкажіть про їхню роботу більш детально.
— Пріоритетними напрямками діяльності для інженерно-саперних підрозділів (груп) Держспецтрансслужби є розмінування мостів, залізниць, автомобільних доріг, об’єктів транспортної інфраструктури на суходолі та акваторій водоймищ. Також групи працюють в інтересах Сил Оборони України, встановлюючи інженерні загородження, пророблення проходів у мінних полях противника тощо. Надають допомогу працівникам критичної інфраструктури до доступу до об’єктів, місцевому населенню щодо знешкодження вибухонебезпечних предметів на власних подвір’ях, садибах та інформують населення з питань протимінної безпеки.
Одними з перших наші сапери працювали на Чорнобильській АЕС після її деокупації, коли забезпечували перевірку і розмінування залізничного сполучення. При відновленні мосту в Чернігові акваторію Десни обстежували і розміновували також наші водолази-сапери. Ними виявлені й знешкоджені авіаційні бомби, що не розірвалися та інші вибухонебезпечні предмети.
Загалом за рік, який минув з початку широкомасштабного вторгнення, саперами ДССТ виявлено та знешкоджено понад 21 тис. вибухонебезпечних предметів. Перевірено на наявність ВНП майже 1800 гектарів місцевості та більше ніж 15 гектарів акваторії річок та озер. Наші сапери обстежили та убезпечили майже 1800 км залізничних та майже 165 км автомобільних доріг. Також обстежено понад 160 кілометрів ЛЕП та майже 12 км газогонів. Завдяки героїчній праці наших фахівців з розмінування мешканці майже сотні домогосподарств на деокупованих територіях отримали можливість повернутися до нормального життя.
Наші саперні групи нині працюють в Харківській та Херсонській областях у безпосередній близькості до району активних бойових дій. Також практично щоденно саперам ДССТ доводиться виїжджати на виклики для виконання завдань з розмінування об’єктів інфраструктури.
«З числа найбільш підготовлених військовослужбовців були створені роти, які беруть безпосередню участь у бойових діях»
— Знаю, що військовослужбовці Держспецтрансслужби також беруть безпосередню участь у бойових діях. На яких напрямках вони задіяні?
— Так, окрім того, що наші підрозділи виконують завдання за призначенням безпосередньо в районі, де ведуться активні бойові дії. Йдеться про наведення мостових (зокрема, й понтонних) переправ у Донецькій та Харківській областях. Також наші військовослужбовці здійснюють охорону і оборону визначених об’єктів у районі Курахового і інших населених пунктів, де нині досить гаряче. Для прикриття дій наших основних підрозділів з числа найбільш підготовлених військовослужбовців були створені роти, які беруть безпосередню участь у бойових діях. Вони виконують завдання в районі Бахмута, Вугледара, Майорська. За відгуками командування на тих напрямках, наші воїни проявили себе якнайкраще. Тому в майбутньому ця складова нашої діяльності буде вдосконалюватися і нарощуватися, зокрема, в питаннях взаємодії з іншими складовими Сил оборони та органами місцевої влади.
«Перший наш військовослужбовець загинув ще 24 лютого минулого року…»
— Повернемося до подій річної давнини. Чи вдалося зберегти особовий склад і військове майно в перші дні війни, адже деякі підрозділи ДССТ дислокуються у прикордонних районах?
— Найбільш складними в цьому сенсі напрямками для наших підрозділів були Чернігівський, Сумський та Маріупольський. Нам вдалося оперативно провести евакуацію особового складу і більшу частину майна та військової техніки на Чернігівському та Сумському напрямках. У Чернігові, на жаль, зруйновано під час бойових дій сховища та гуртожиток. На Маріупольському напрямку наші тактичні групи, які здійснювали охорону об’єктів інфраструктури, разом з іншими військовослужбовцями Сил оборони брали участь в обороні Маріуполя. На превеликий жаль, під час боїв за місто деякі наші воїни героїчно загинули та зникли безвісти. Є також воїни, які потрапили до полону…
— Чи можете назвати кількість військовослужбовців ДССТ, які наразі перебувають у полоні?
— Спершу хочу подякувати керівництву Держави за те, що були звільнені з російського полону наші військовослужбовці, зокрема 6 жінок-військовослужбовців. Наразі в полоні ще залишаються 19 наших воїнів. Ми про це не забуваємо ані на хвилину і проводимо відповідну роботу щодо їхнього звільнення.
— Ви вже говорили про втрати під час оборони Маріуполя. А на яких ще напрямках загинули військовослужбовці ДССТ?
— Це найболючіше запитання. На жаль, втрати в нас є. Перший наш військовослужбовець, офіцер, командир взводу загинув ще 24 лютого минулого року на Житомирському напрямку під час ракетного обстрілу об’єкта інфраструктури, який він охороняв. На превеликий жаль, у подальшому також були втрати серед наших воїнів. Йдеться як про загибель чи поранення від ракетних обстрілів ворога, так і при відбитті атак окупантів. Наші командири націлені насамперед на виконання завдання, але не за будь-яку ціну. Звісно, намагаємося максимально вберегти особовий склад, але на війні, на жаль, без втрат не буває. Це мій особистий біль…
«Я націлюю всіх своїх підлеглих лише на постійне професійне зростання і розвиток»
— Уже рік, як Ви призначені на посаду Голови Адміністрації ДССТ МО України. Вам не довелося керувати Держспецтрансслужбою у відносно мирний час, адже Ви прийняли керівництво Службою вже під час широкомасштабного вторгнення. І все ж, що показала війна? Наскільки структура ДССТ є оптимальною, чи потребує вона змін у подальшому?
— На моє тверде переконання, будь-який керівник, який прийняв посаду і вирішив, що досяг поставленої мети – вже програв, адже зупинився у своєму розвитку. Тому я націлюю всіх своїх підлеглих лише на постійне професійне зростання і розвиток. Ми маємо бути готові до будь-яких викликів, навіть тих, які сьогодні здаються нереальними. Для цього ми постійно моніторимо ситуацію і працюємо на перспективу. Ми вже говорили про збільшення на порядок чисельності груп розмінування, про організацію охорони та оборони більш як 400 об’єктів інфраструктури, про будівництво мостів. Незважаючи на те, що ці процеси відбувалися в дуже стислі терміни, завдання виконуються якісно і професійно. Все це доводить здатність нашої Служби трансформуватися залежно від поставлених завдань. Сьогодні ми практично з нуля формуємо групи операторів БПЛА, які будуть виконувати завдання технічної розвідки. Окремі БПЛА успішно використовуються в полках охорони як для розвідки, так і для виконання інших завдань, зокрема ураження противника. Досвід бойових дій показує, що необхідне постійне вдосконалення місцевості в інженерному відношенні. Сьогодні ми вже сформували інженерні роти, які забезпечені відповідною технікою і вони успішно виконують завдання на найнебезпечніших напрямках.
Звісно, ми працюємо над вдосконаленням нашої штатної структури. Відбулися суттєві зміни у структурі центрального апарату, які сприяють підвищенню ефективності управління. Є багато напрацювань, які направлені на збільшення ефективності застосування нашої Служби. Не про все нині можна говорити, а дещо будемо втілювати в життя вже після перемоги. Я впевнений, що після нашої перемоги завдань у Держспецтрансслужби лише побільшає, адже потрібно буде відбудовувати зруйновані об’єкти якісно і у стислі терміни. Завдяки наполегливій праці наших військовослужбовців ми довели, що можемо впоратися з такими завданнями.
«Коли я дивлюся в очі своїх підлеглих, бачу результати їхньою роботи — моя впевненість в неодмінній перемозі над ворогом зростає»
— Якби Ви мали змогу перенестися в часі, наприклад, у грудень 2021 року. Які б кардинальні рішення, що могли б посприяти нашій перемозі, Ви ухвалили?
— Знаєте, можливо й добре, що «машина часу» існує лише у фантастичній літературі. Це дає змогу нам жити реаліями, а не мріями. Ви говорите про грудень 2021 року. А на мою думку — це замалий час для ухвалення важливих рішень, адже питаннями знищення нашої обороноздатності й руйнування Збройних Сил наш «заклятий» сусід російська федерація активно і системно займається вже протягом кількох десятиріч. Тому говорити про якийсь конкретний проміжок часу, на жаль, не доводиться. Тут важливо проаналізувати помилки минулого, щоб у майбутньому їх не повторити. Нині не потрібно думати про те, що ми не зробили колись, а потрібно робити все, щоб наблизити перемогу. Коли я дивлюся в очі своїх підлеглих, бачу результати їхньою роботи — моя впевненість у неодмінній перемозі над ворогом зростає.
— І наостанок, що Ви зробити в перший день після нашої перемоги?
— Складне запитання… Насамперед піду до церкви, щоб помолитися за душі загиблих і подякую Богові за тих, хто вижив. А потім будемо працювати з подвійною енергією, адже потрібно буде відбудовувати країну.
Фото Олега Феценця
