Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
6 березня в Грузії розпочалися масові протести. Спровокував їх ухвалений парламентом країни в першому читанні закон про іноземних агентів («за» — 76, «проти» — 13 голосів). Згідно із запропонованим законопроєктом, «агентами іноземного впливу» будуть оголошені громадські організації та незалежні ЗМІ, які отримують понад 20 % фінансування з-за кордону. Критики законодавчої ініціативи кажуть, що законопроєкт є авторитарною зміною та може зашкодити цілям Грузії щодо членства в ЄС. Вони також вважають, що запровадження в законодавство «іноземних агентів» пригнічує свободу преси та імітує аналогічний закон, що діє в росії.
Коротка історія протестів у Грузії
Перші масові виступи у Грузії у ХХІ столітті розпочалися 2 листопада 2003 року та увійшли в історію під назвою «Революція троянд». Їх результатом стало усунення від влади Едуарда Шеварнадзе — колишнього міністра закордонних справ срср, який очолив Грузію внаслідок військового перевороту. Перемога революції роздратувала росію, яка спровокувала Аджарську кризу, проте проросійського лідера Аджарської автономної республіки Аслана Абашидзе в результаті протестів місцевого населення та підтримки центральної влади Грузії було усунуто й увечері 5 травня 2004 року він втік до москви.
З 25 вересня до 7 листопада 2007 року в Грузії тривали протести опозиції. Президент країни М. Саакашвілі звинуватив в їх організації росію, проте змушений був призначити дострокові президентські вибори, на яких здобув перемогу.
Після російсько-грузинської війни 2008 року в країні сформувалася нова опозиція, яка протестувала навесні 2009 і 2011 років і зрештою прийшла до влади. росія намагалася поступово лібералізувати нову грузинську владу у ставленні до себе. І за кілька років, вочевидь, мала певний успіх.
19 червня 2019 року в Тбілісі відкрилася Міжпарламентська асамблея православ’я. 20 червня російська делегація прибула до зали пленарних засідань грузинського парламенту. Президент асамблеї — російський депутат-комуніст сергій гаврилов — сів у крісло голови парламенту Грузії й вів засідання російською мовою. Цей факт викликав обурення депутатів і громадян. Депутати опозиційних партій «Європейська Грузія» та «Єдиний національний рух» увірвалися до президії з прапорами Грузії та Євросоюзу. Вони зайняли місце спікера й заблокували трибуну.
Під захистом співробітників місцевої служби безпеки російські делегати були евакуйовані із зали засідань і того ж дня покинули Грузію. Увечері біля будівлі парламенту почалася багатотисячна акція протесту. Мітингувальники вимагали відставки голів парламенту та МВС, а також керівника Служби державної безпеки. Після того як вимоги не були виконані, протестувальники спробували штурмувати парламент. Протести проти експансії росії в Грузію тривали в Грузії до листопада й завершилися змінами в уряді та ухваленням нового виборчого законодавства.
А хто при владі?
На парламентських виборах у Грузії, що відбулися 1 жовтня 2012 року, партія президента Міхеіла Саакашвілі «Єдиний національний рух» програла опозиційній «Грузинській мрії». Створив громадський рух «Грузинська мрія» 2011 року бізнесмен Борис (Бідзіна) Іванішвілі, який 11 жовтня того ж року був позбавлений грузинського громадянства через те, що мав також французький і російський паспорти. У час розпаду срср бізнесмен жив у москві. В 1990 році був одним зі співзасновників банку «російський кредит», працював в інших фінансових структурах. В епоху приватизації завдяки інвестиціям на російському фондовому ринку накопичив значні статки в росії, проте невдовзі виїхав до США, а потім до Франції.
Після перемоги на виборах Іванішвілі повернули громадянство й він став прем’єр-міністром Грузії. Нинішній прем’єр-міністр — Іраклі Гарібашвілі в уряді Іванішвілі був міністром внутрішніх справ, також деякий час був міністром оборони країни.
Звинувачення у проросійськості грузинської влади
Партія «Грузинська мрія» вважається помірковано проєвропейською лівоцентристською силою, але за часів її правління економічна залежність Грузії від росії з року в рік зростає. Згідно з опитуванням, проведеним організацією Caucasus Research Resource Center в Грузії на початку 2019 року, 27 % опитаних назвали «Грузинську мрію» прозахідною, 16 % вважали її проросійською, 41 % вважали, що партія хоче «усидіти на двох стільцях», утримуючи добрі стосунки як із Заходом, так і з росією. Згодом, після «ночі гаврилова» та наступних протестів, проросійськість панівної партії стала більш очевидною. Проте таке ставлення грузинів не завадило «Грузинській мрії» 2020 року втретє здобути перемогу на виборах та сформувати уряд.
Війна в Україні як детонатор антиросійських протестів у Грузії
19 червня 2019 року в перший день проведення Міжпарламентської асамблеї православ’я посол України в Грузії Ігор Долгов достроково покинув зустріч, що проходила в Палаці державних церемоній у Тбілісі. Це сталося під час виступу вищезгаданого депутата держдуми рф сергія гаврилова. Посол України заявив, що не хоче слухати виступ представника росії.
Наприкінці лютого минулого року прем’єр-міністр Грузії Іраклі Гарібашвілі заявив, що Грузія не планує підтримувати фінансові й економічні санкції західних країн проти росії, бо це нашкодить його країні та населенню. Пізніше він неодноразово звинувачував Україну в спробах втягнути Грузію у війну з росією, зокрема «спецоперацією із втягнення Грузії у війну» він назвав повернення до країни Міхеіла Саакашвілі 1 жовтня 2021 року. Того ж дня експрезидент за вказівкою Гарібашвілі був ув’язнений. Незважаючи на проблеми зі здоров’ям, Саакашвілі перебуває у в’язниці досі.
2 серпня минулого року кілька депутатів парламенту Грузії вийшли з керівної партії «Грузинська мрія» і заснували рух «Сила народу», який звинуватив США і Європейський Союз у спробах повалити грузинський уряд. Рух звинуватив низку грузинських політичних партій (у тому числі найбільшу опозиційну партію «Єдиний національний рух», очолювану Міхеілом Саакашвілі) та неурядових організацій у тому, що вони є «американськими агентами». Буцімто за їхньої підтримки Саакашвілі мав здійснити державний переворот.
«Грузинська мрія» не схвалила цю критику, проте після створення «Сили народу» втратила одноосібну більшість у парламенті і, щоб зберегти свою владу, голова керівної партії Іраклі Кобахідзе пообіцяв співпрацювати з «Силою народу» з ключових питань. І от на початку року «Сила народу» розробила законопроєкт, що став каталізатором нинішніх протестів.
Командир і засновник «Грузинського легіону» в складі ЗСУ Мамука Мамулашвілі 7 березня в ефірі національного телемарафону заявив, що прем’єр-міністр Іраклі Гарібашвілі пропонує позбавляти громадянства тих, хто воює за Україну. Він переконаний, що цього досі не зроблено, бо керівна партія побоюється протестів. «На мій погляд, грузинський уряд сьогодні повністю співпрацює з москвою, звідти керується і, звісно, створює нам проблеми», — підкреслив командир.
Березнева революція
Прем’єр-міністр Грузії Іраклі Гарібашвілі 7 березня заявив про підтримку законопроєкту про іноземних агентів, зазначивши, що запропоновані положення відповідають «європейським і світовим стандартам». Натомість понад 60 громадських організацій і ЗМІ заявили, що не будуть виконувати закон у разі його підписання.
Уночі з 7 на 8 березня учасники мітингу намагалися прорватися до будівлі парламенту, але були розігнані поліцією. Грузинська поліція застосувала сльозогінний газ і водомети проти протестувальників. Учасники мітингу демонстрували російські цінники на новенькій уніформі грузинських поліціянтів, а сам протест одразу став яскраво антиросійським, адже, на думку його учасників, парламентарі продалися росії та реалізують інтереси москви. Мітингарі співали український гімн, кричалку «путін – х..ло», тримали державні Прапори України.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі підтримала мітингарів і заявила, що «шлях євроінтеграції потрібно захистити». Вона оголосила, що накладе вето на законопроєкт, проте за грузинським законодавством парламент може легко подолати його. До слова, Саломе Зурабішвілі, яка не належить до керівної партії, й раніше намагалася залагодити конфліктні ситуації. Зокрема запевняла, що її країна бере участь у всіх міжнародних фінансових санкціях проти рф, попри протилежні твердження керівника уряду.
О 15 годині 8 березня десятки тисяч людей почали знову збиратися під будівлею парламенту, закликаючи його членів припинити обговорення закону про іноземних агентів. У центрі Тбілісі з’явилися барикади, коктейлі молотова та згорілі автомобілі. З боку поліції летіло ще більше гумових куль, води з водометів і сльозогінного газу. З’явилася інформація й про вогнепальне поранення. Ситуація в столиці Грузії почала нагадувати Революцію Гідності. Вранці 9 березня парламентська більшість відкликала скандальний законопроєкт. Але чи завершиться на цьому протест — питання відкрите. Адже кремлівські агенти та російські гроші продовжують керувати грузинським парламентом…
