Її слова — як рефрен, що лунає в багатьох куточках України. У Сумах, Львові, Запоріжжі, Женеві. Так, навіть у нейтральній…
З перших днів широкомасштабного вторгнення росіяни активно використовували квадрокоптери на всіх ділянках ведення бойових дій. Для боротьби з цими «пташками» українські військові змогли озброїтися сучасними антидроновими рушницями та підготувати кваліфікованих операторів. Нині подібні мисливці на ворожі дрони є майже в кожному українському підрозділі.
— Антидронові рушниці не потребують тривалої підготовки. Наприклад, я лише за один тиждень зміг повністю опанувати сучасну українську розробку. Діапазон, частоти, принцип самої роботи — все, що треба знати, — говорить оператор антидронової рушниці одного з підрозділів морської піхоти на псевдо «Генерал». — Підготувати до роботи таку рушницю можна за кілька хвилин, а далі необхідно просто прицілитися на квадрокоптер та саджати його.
Військовий зазначає, що працювати антидроновою рушницею українського виробництва — справжнє задоволення. За свою практику хлопець посадив понад шість ворожих «пташок», які як трофей стали у стрій в підрозділи аеророзвідки ЗСУ. Також багато ворожих квадрокоптерів доводиться саджати на значній відстані й забрати їх уже немає безпечної можливості.
— У нашому підрозділі всі оператори досвідчені. Працюємо по одному. Доводиться виїжджати на тиждень-два на передові позиції та допомагати побратимам боротися з ворожими дронами. Здебільшого такі завдання проходять результативно й до своєї скарбнички завжди додаю чергову посаджену ціль, — продовжує «Генерал».
Переважно на роботу такої зброї негативно можуть вплинути лише погані погодні умови та ворожі артилерійські обстріли, які не дають операторові можливості навестися на ціль. Адже аби піймати ціль у приціл рушниці, операторові необхідно покинути укриття та працювати з більш-менш відкритої місцевості, що здебільшого неможливо.
Інший оператор «тихої зброї» на позивний «Кіра» працює по ворожих цілях з антидронової рушниці литовського виробництва. Такий іноземний зразок не поступається функціоналом українській розробці й має подібні характеристики.
— Цю рушницю отримав від волонтерів наприкінці літа. Вона більш далекобійна проти вітчизняного зразка, проте в деяких окремих питаннях дещо поступається українській, — говорить «Кіра». — Перший свій досвід використання антидронової рушниці здобув на півдні України. Наразі саджаю ворожих «пташок» на Донеччині. З усіма завданнями вона справляється відмінно. Я до неї дуже звик і для мене вона є основною зброєю.
Алгоритм роботи з такою зброєю дуже простий. Оператору необхідно отримати візуальний контакт з ціллю, прицілитися та спустити відповідний гачок. Все, як зі звичайним автоматом, лише сам постріл беззвучний і ціль не знищується, а дезорієнтується. Точніше втрачається зв’язок у ланці «пілот-квадрокоптер».
— Що ближче підлітає дрон, то ефективніше його можна перехопити та посадити. Якщо піймав його в приціл, він уже нікуди не подінеться. Під час роботи моєї рушниці у ворожого пілота пульт втрачає зв’язок із дроном, — розповідає «Кіра». — Бували випадки, коли ворог навіть забував уночі вимкнути індикатор освітлення. Їхню «пташку» було видно за кілька кілометрів. Я її легко зміг перехопити. Ця ситуація говорить про те, що в противника з наявністю професійних операторів дронів не все гаразд.
За словами морпіха, у сучасній війні антидронові рушниці показали себе дуже ефективно. Ця зброя щоденно допомагає українським захисникам на передових рубежах боротися з повітряними «гостями» та підсилює українських дроноводів російськими «пташками».
Фото автора
