Видатний український військовий і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького та лідера козацької революції 1648–1657 років Богдан Хмельницький відіграв в історії…
Під час збройної агресії проти України російська федерація використовує весь наявний арсенал деструктивного впливу на нашу державу: власне воєнні методи, політичний, дипломатичний та економічний тиск, інформаційні заходи впливу тощо.
Остання складова набуває все більшого значення, оскільки сучасні технології спричинили потужний розвиток соціальних мереж, активне збільшення їхніх аудиторій, постійну появу нових сервісів та глобалізацію інформаційних потоків. Це все підвищило роль соціальних мереж в інформаційному просторі України під час урядових та стратегічних комунікацій з боку держави та водночас змінили інструментарій інформаційних операцій з боку держави-агресора. Тенденція все більшого використання соціальних мереж для здійснення інформаційного впливу на наших громадян на сьогодні стала реальністю та повсякденним процесом спроб агресора щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки в Україні.
Дійсно, соціальні мережі концентрують в собі величезні обсяги інформаційних ресурсів, в деяких випадках є відносно незалежними, забезпечують трансляцію подій в режимі реального часу, а також створюють відчуття (на жаль, інколи хибне) безпосередньої причетності до тих чи інших соціально-політичних процесів.
Зазначене активно використовує ворог, який під час інформаційної кампанії проти України вирішує низку своїх завдань з використанням соціальних мереж. Зокрема, щодо збору інформації про цільові аудиторії, які представляють інтерес для негативного інформаційного впливу як на суспільство, так і безпосередньо на осіб, які ухвалюють рішення. Наступною складовою є розповсюдження інформаційного контенту, завдяки якому може досягатися вплив на індивідуальну або колективну свідомість. Зазвичай паралельно триває збір розвідувальних відомостей, оскільки в соціальних мережах при бажанні можна знайти ті чи інші фрагменти до загальної картинки про дії або переміщення військових підрозділів, їхню укомплектованість озброєнням і військовою технікою, настрої військовослужбовців тощо. Одночасно специфіка соціальних мереж спричинила зростання можливостей ведення розвідки з відкритих джерел, яку активно використовують численні державні та недержавні «актори». До речі, координація дій так званої п’ятої колони, протестних рухів тощо в низці випадків може здійснюватися через соціальні мережі.
Окрім наведеного, можливості соціальних мереж (зокрема швидкість донесення інформації, її багатоканальність, легкість сприйняття, «ефект присутності» тощо) зробили їх ефективним інструментом для маніпулювання.
Набули потужного значення інформаційні системи для автоматизованого виявлення/пошуку інформації та джерел її походження в соціальних мережах, формування власного наративу та його поширення, зокрема комерційного/загальнодоступного призначення. Наразі фахівці намагаються взяти «наступну планку» в соціальних мережах — застосування технологій штучного інтелекту для здійснення інформаційного впливу, що може спричинити новий етап розвитку теорії та практики інформаційних операцій.
На тлі наведеного виникає питання, яким чином державним органам та структурам сектору безпеки і оборони України здійснювати урядові та/або стратегічні комунікації, проводити та готувати інформаційні заходи з урахуванням особливостей соціальних мереж.
Зазначену проблематику щодо соціальних мереж слід розглядати по двох основних складових — власного інформаційного впливу на визначені цільові аудиторії та протидії негативному інформаційному впливу з боку противника в загальній системі інформаційних заходів оборони держави. «Відносна вага» інформаційних заходів у соціальних мережах має стійку тенденцію до зростання через збільшення кількості користувачів зазначеними сервісами та активний характер комунікаційного обміну (можливостей поширення інформації, зворотного зв’язку від користувачів тощо).
Діяльність щодо підготовки і проведення інформаційних заходів у соціальних мережах вимагає інституалізації в системі інформаційних заходів оборони держави, створення та розвитку підрозділів із зазначеною специфікою діяльності, певного рівня фахівців та безперервного процесу їхнього навчання через стрімке оновлення технологій соціальних мереж.
Щоб не опинитися в аутсайдерах, інформаційні заходи в соціальних мережах мають сенс як пріоритетна складова загальної системи заходів інформаційного впливу (не має значення, яких саме: в рамках стратегічних комунікацій, урядових комунікацій, інформаційних кампаній/стратегій, зв’язків з громадськістю тощо) за єдиним замислом та планом, використовуючи базові принципи стратегічних комунікацій («стратегії єдиного голосу», участі перших осіб, проактивного інформаційного впливу, формування власного інформаційного порядку денного тощо).
В умовах кризових ситуацій соціальні мережі взагалі стають основними і в деяких випадках єдиними ефективними засобами комунікації та впливу на цільові аудиторії. Але їхнє ефективне використання в інтересах антикризових та кризових комунікацій також потребує завчасної підготовки та набуття спроможностей. Тому з огляду на особливості розвитку і функціонування соціальних мереж зростає необхідність завчасного опанування інформаційним полем соціальних мереж, розширення своєї присутності в них, налагодження/встановлення контакту/довіри з їхніми користувачами.
Через наявні реалії інтенсивного поширення суспільно-значимої чи резонансної інформації в соціальних мережах — з боку Сил оборони зростає значення оперативності реагування на негативний інформаційний потік. Найкращим рішенням щодо зазначеного є завчасне прогнозування причин, джерел та каталізаторів негативного інформаційного потоку та превентивні/випереджувальні інформаційні заходи з одночасним усуненням/мінімізацією об’єктивних причин появи негативу.
Ураховуючи структуру власності, менеджменту та бізнес-процесів основних соціальних мереж — для пресслужб, підрозділів по зв’язках з громадськістю, зростає значення завчасного формування механізмів реагування на негативний інформаційний вплив, який порушує норми міжнародного та національного права, зокрема шляхом своєчасного моніторингу негативної інформації, виявлення порушень, оперативного поширення власного контенту, блокування та подачі скарг адміністраторам мереж тощо.
Слід бути відвертими — цензура щодо інформації та окремих користувачів (спільнот) соціальних мереж з боку держави, військових структур в демократичних країнах практично неможлива або обмежена. Наявні механізми блокування, видалення інформації або правового переслідування авторів важко назвати оперативними через бюрократичні процедури та необхідність дотримування базових прав та свобод громадян. Водночас держави з авторитарними режимами (в цьому випадку рф) мають достатні механізми блокування доступу громадян до тих чи інших соціальних мереж загалом, виявлення та переслідування користувачів. До речі, наразі в рф (на прикладі впровадження в поточному році системи «Вепрь» спільно з технологією «Окулус») триває активний розвиток організаційних, правових та технічних спроможностей моніторингу соціальних мереж та впливу на їхніх користувачів. Зазначені системи здійснюватимуть моніторинг інтернет-трафіку, збиратимуть інформацію про підозрілі дії в Інтернеті, такі, як поширення екстремістських матеріалів, публікація нелегального контенту тощо, щоб виявляти можливі загрози для національної безпеки, та забезпечуватимуть оперативний зв’язок між фахівцями «роскомнагляду», правоохоронними органами та компаніями-операторами.
Отже, набуття необхідних спроможностей бути присутніми та діяти в соціальних мережах з боку органів військового управління, військових частин стає визначальною для успішного проведення інформаційних заходів оборони держави.
Нарешті, в сучасних умовах зростає значення інформаційної гігієни для користувачів соціальних мереж, особливо для особового складу Сил оборони, який виконує завдання в районах бойових дій. Водночас з огляду на тривалість понад рік масштабної російської агресії та складної суспільно-політичної ситуації в нашій державі значення соціальних мереж в частині формування позитивних/негативних настроїв в суспільстві (образу перемоги, підтримки ЗС України тощо) також зростає, що однозначно використовується державою-агресором в своїх цілях.
Отже, значення інформаційних заходів у соціальних мережах обумовлено розвитком інформаційного суспільства, глобального інформаційного простору, еволюцією інформаційних технологій та намаганням використовувати зазначені чинники для забезпечення національної безпеки та оборони держави.
