Про свій бойовий шлях в інтерв’ю кореспонденту АрміяInform розповів оператор полку Сил спеціальних операцій, який наразі продовжує службу на інструкторській посаді навчально-тренувального…
21 лютого 2023 року у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт постанови про заяву щодо основних засад переговорів про капітуляцію російської федерації або її правонаступників та умови завершення війни. 105 років тому, так само в останні дні лютого 1918 року, Українська Центральна Рада також розглядала можливість та умови майбутнього замирення з росією, яка вчинила агресивний напад на Українську Народну Республіку.
Питання про потребу переговорів щодо укладання миру з радянською росією та основних засад, яких мають дотримуватись українські дипломати при підписанні цього документа, Мала Рада обговорила 28 лютого 1918 року. Зробили це у відповідь на звернення українських дипломатів, які нещодавно підписали Берестейський мирний договір з державами Четверного союзу і пропонували розпочати переговори щодо замирення з російською державою. Депутати Центральної Ради ухвалили, що входження в переговорний процес з російською державою має відбутись тоді, коли це визнає доцільним український уряд — Рада народних міністрів, і з обов’язковим дотриманням інтересів «самостійної суверенної Української держави».
Днем раніше пропозицію української дипломатичної місії в Бересті щодо початку переговорів з росією обговорили також на засіданні Ради народних міністрів. Урядовці попередньо визначали основні пункти можливого майбутнього договору, базові вимоги якого є актуальними і для сучасної агресивної війни російської федерації проти незалежної України. Насамперед йшлось про повагу до суверенітету й територіальної цілісності української держави, виведення за межі України обеззброєними всіх військ вторгнення і залежних від них мілітарних формувань, відновлення всього зруйнованого, відшкодування збитків і повернення матеріальних та культурних цінностей.
Початкові базові вимоги, які висував до російських агресорів український уряд під час Першої війни радянської росії проти України (1917–1918 роки), цілком суголосні тим умовам, що їх пропонують сучасні українські парламентарі у проєкті «Заяви Верховної Ради України про основні засади переговорів про капітуляцію російської федерації або її правонаступників і умов завершення війни». У поданому до Верховної Ради України документі так само наявні положення про негайне виведення з території України всіх збройних формувань російської федерації, повне відновлення територіальної цілісності нашої держави, відшкодування завданих збитків, звільнення всіх військовополонених, заручників та інших утримуваних громадян України тощо.
3 березня 1918 року, за кілька днів після обговорення представниками влади УНР можливості й умов переговорів з росією, російська федеративна радянська республіка підписала у Бресті мирний договір з державами Четверного союзу. Згідно із шостою статтею цієї угоди, росія була зобов’язана визнати Українську Народну Республіку, припинити скеровану проти українського уряду та громадських установ агітацію і пропаганду, вивести всі свої війська з української території та розпочати переговори щодо підписання мирного договору та встановлення державного кордону.
Змусити росію до реальних переговорів з Україною вдалося лише після того, як збройні сили Української Народної Республіки за підтримки союзників погнали російські окупаційні війська з української землі. Історичний досвід вкотре засвідчив, що спроможність домовлятися на справедливих умовах з’являється в росії тільки після того, як вона зазнає болючої воєнної поразки.
Військовослужбовець рівненського ТЦК та СП Володимир розповів, як до нього ставляться під час перевірок військово-облікових документів.
Проведе за ґратами 15 років чоловік, який під виглядом різноробочого збирав дані про ЗСУ на Ізюмському відтинку фронту.
Пілоти батальйону безпілотних систем Combat Hawks 25-ї повітрянодесантної Січеславської бригади уразили російську Д-30.
Засуджено 41-річного протоієрея одного із храмів Української православної церкви (МП), який поширював дані про розміщення систем ППО на Шосткинщині.
Начальниця топографічної служби 208-ї зенітної ракетної Херсонської бригади Маргарита вважає, що без злагоджених дій військових топографів ціль не зіб’єш.
7 квітня 2026 року Президент України підписав Указ «Про присвоєння почесного найменування 47-й артилерійській бригаді Сухопутних військ ЗСУ».
Розвідник розвідувального взводу
від 25000 до 125000 грн
Одеса
35 ОБрМП ім. контр-адмірала Михайла Остроградського
Майстер з ремонту та обслуговування безпілотних літальних апаратів
від 50000 до 120000 грн
Покровськ
Бахмутський ОБ ТрО (Військова частина А7270)
Психолог, військовослужбовець
від 25000 до 125000 грн
Київ
Азов, 12-та бригада спеціального призначення НГУ
Оператор пункту управління артрозвідкою
від 21000 до 60000 грн
Вся Україна
43-тя окрема артилерійська бригада ім. Тараса Трясила
Про свій бойовий шлях в інтерв’ю кореспонденту АрміяInform розповів оператор полку Сил спеціальних операцій, який наразі продовжує службу на інструкторській посаді навчально-тренувального…