Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
В Одесі до річниці початку широкомасштабного російського вторгнення відбувся концерт за участю оркестру Центру військово-музичного мистецтва ВМС ЗСУ та уродженця Одеси, канадського композитора українського походження Юліана Мілкіса.
Зі сцени лунали твори видатних світових та українських композиторів, таких, як Вольфганга Амадея Моцарта, Мирослава Скорика, Олександра Родіна та Валентина Сильвестрова. Твори було перекладено для кларнета та духового оркестру представниками Одеської національної музичної академії імені Нежданової — Івана Чирки та Сергія Дружиніна, а також почесним гостем — Юліаном Мілкісом, який переклав сонату Моцарта «Ля Мажор» для кларнета.
Серед творів, які виконував оркестр, окрім вищезгаданої сонати Моцарта, також лунали «Карпатська рапсодія», «Епітафія», «Ой ходить сон коло вікон», «Пливе кача» та інші. До слова, один з авторів, Олександр Родін, дав дозвіл на переклад колискової «Ой ходить сон коло вікон» та був особисто присутнім на виставі, звістку про що глядачі зустріли оплесками.
Юліан Мілкіс — камерний музикант та кларнетист світового рівня, єдиний учень Бені Гудмена та улюблений виконавець Гії Канчелі, лицар Мальтійського ордена. Він не вперше відвідує Україні під час широкомасштабної збройної агресії путінської росії — раніше він виступав влітку та обіцяв повернутись. І ось, на річницю рашистської навали, він виконав свою обіцянку. Для нього ця дата була особливо символічною: рік спротиву українців поневоленню, боротьба за свободу та демократичні цінності дуже надихнули артиста. Якщо музика звучить — це означає, що життя триває. Повернення в Україну було для нього, як візит додому, адже артист вважає Одесу своїм рідним містом.
— Я завжди казав, як авіації, танків та амуніції, люди потребують також мистецтва, музики та любові, — поділився думками митець.
Юліан тепло відгукується про співпрацю з українським оркестром Центру військово-музичного мистецтва. Він розповідає, що в далекому минулому три роки грав у військовому оркестрі Військово-Повітряних Сил Канади, тож колаборація зі своїми колегами для нього не в новинку.
— З оркестром ВМС ЗСУ я грав у липні 2022. У нас була «любов з першого погляду», це відбулося миттєво і було чудово. Ми провели дві довгі репетиції й цього виявилось достатньо, — підсумовує він.
Любомир Сукенник, керівник військового оркестру ВМС ЗС України, також тепло відгукнувся про співпрацю з Юліаном Мілкісом. Виконавці зв’язувалися через соцмережі, де погоджували деталі співпраці.
— Це вже друга наша зустріч. Ще влітку, коли Юліан приїздив з першим концертом, з’явилася ідея зробити великий концерт камерної програми і ми підготували декілька ексклюзивних творів, які ще ніколи ніде не звучали, — розповідає диригент оркестру ВМС.
Керівник зазначає, що цей візит є символічним також тому, що Юліан підтримує Україну у її боротьбі.
Концерт завершився спільним урочистим виконанням Державного Гімну України.
Військовий оркестр Центру військово-музичного мистецтва продовжує радувати слухачів усі роки війни. З 2014 року вони подорожують містами України та надихають наших воїнів на боротьбу з агресором. В Одесі, що потерпає від російських обстрілів, у прифронтовому Миколаєві, у звільненому Херсоні. Та настане час, коли вони гратимуть українську музику у звільненому Севастополі — на параді перемоги над нацизмом XXI сторіччя.
Фото автора
