Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Чим відрізняється радянська або російська армія від нової української? Зараз на це запитання вже дуже багато людей упевнено дадуть відповідь: зброєю та спорядженням. Порівнюючи українську армію зразка 2014 року, коли тепловізор був нездійсненною мрією, а таких речей, як-от бронежилет, взагалі не було у списку спорядження звичайного піхотинця, та відповідне забезпечення військовослужбовців у 2023 році — можна впевнено стверджувати: ми зробили великий крок уперед. Підтвердження цьому можна знайти навіть у наших ворогів, які називають своїх військових бомжами у порівнянні із ЗСУ. Здебільшого ці зміни відбулися за рахунок українських платників податків та допомоги наших закордонних партнерів, але є ще одна потужна відмінність від рашкостану — волонтери та самі українські військові.
— Нещодавно росіяни почали активно використовувати на ділянці мого підрозділу квадрокоптери, — розповідає командир підрозділу окремої бригади територіальної оборони старший лейтенант на псевдо «Марлін». — Поки ці «пташки» просто роздивлялися, що відбувається навколо, та не дошкуляли нам своєю присутністю, ми не звертали на них особливої уваги, та й збити ми їх майже не могли. Кілька тижнів тому ситуація докорінно змінилася. Дрони почали прилітати озброєні та скидати нам на голови протипіхотні гранати.
Особливістю позицій цього підрозділу є мінімальна відстань до ворожих укріплень — у середньому це близько 250 метрів, тож ворожі дрони почали прилітати та скидати гранати до десяти разів на день.
— З огляду на ситуацію я зрозумів, що така поведінка ворога рано чи пізно призведе до втрат у моєму підрозділі, тож, порадившись із підлеглими, ми вирішили діяти, — наголошує офіцер. — У сусідньому підрозділі є протидронова рушниця, яку вони доволі ефективно використовують. Наразі вона пошкоджена уламками, але й досі працює. Ми вирішили, що для боротьби з ворогом нам також потрібна така зброя.
Відверто кажучи, отримати таку рушницю офіційним шляхом для підрозділу ТрО у стислі строки майже неможливо. Зв’язавшись із волонтерами, які мали досвід роботи з такими рушницями, військові попросили про допомогу. Було відкрито збір, до якого долучилися й підлеглі «Марліна» та їхні рідні.
— Щоб придбати цю рушницю, нам було необхідно зібрати близько 15 тисяч євро, — пригадує чоловік. — Ми очікували, що доведеться витратити на це кілька тижнів, але закрили збір за чотири доби. Уже за кілька діб рушниця була в Тернополі, наш представник її забрав та привіз на позиції.
Уже наступного після прибуття ранку рушниця вийшла на перше полювання, яке виявилося вдалим.
— Нам кортіло випробувати нову зброю, тож із самого ранку я вийшов на полювання. Коли з’явився перший ворожий дрон, навів рушницю в його бік і натиснув на спуск. За кілька хвилин звук його гвинтів зник. Що з ним сталося, не знаю, може, втік, а може, впав, візуального контакту з ним не було, — каже офіцер. — Згодом з’явилася ще одна «пташка». Я знову натиснув на спуск. За дві хвилини звук гвинтів почав змінюватися, й ми побачили її візуально. Дрон хитало в повітрі, він був повністю дезорієнтований, тож зачепився за дерева й залишився там. Знизу під ним висіла граната РГД-5. Коли ми впевнилися, що він повністю вимкнувся, то спиляли дерево й забрали БПЛА. Ним виявився квадрокоптер Dji Mavic 3 вартістю близько 100 тис. грн.
Після знешкодження гранати військові оглянули систему скидання, яку використовують росіяни. Вона виявилася дуже важкою та незручною.
— Я ретельно вивчаю все, що пов’язано з використанням дронів, — долучається до розмови військовий на псевдо «Міраж». — Українці були першими, хто почав використовувати так звані весільні дрони під час бойових дій. Спочатку лише для розвідки, а згодом і для завдавання вогневого ураження. Наразі росіяни намагаються копіювати наші дії в цьому сегменті, але значно відстають.
Нині захоплений ворожий дрон уже пройшов через руки відповідних фахівців та розпочав своє нове бойове життя в лавах одного з підрозділів окремої бригади територіальної оборони, яким командує старший лейтенант на псевдо «Марлін».
Фото автора
