Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Втрати російських військ в Україні вже пішли на другу сотню тисяч. Проте переважній більшості росіян — байдуже. Вони можуть, звісно, сховатися за рапортами військового керівництва з їхніми постійними «потерь у наших войск нет». Тут немає нічого нового, адже ціна людського життя в росії завжди була дуже дешевою.
Саме це давало можливість російським генералам буквально витрачати дивізії, корпуси, армії, фронти, керуючись принципом: «Солдат не жалеть, бабы новых нарожают». Від кого? Хіба що від китайських хлопців, яких тепер у рф, над усе в Сибіру і на Далекому Сході, багато.
А свої, якщо будуть і надалі воювати так, як в Україні, стануть рідкістю з Червоної книги. Все російське суспільство не зважає на такі феноменальні витрати. І це цілком у дусі російської народної приказки: «Умер Максим, и чёрт с ним». Росіян цілком влаштовують постійні заяви чекістського фюрера: «Операция идёт по плану». Виходить, що масова загибель російських солдатів і офіцерів була запланованою… А в росіян, схоже, тупа байдужість і покора.
Радник Офісу Президента Михайло Подоляк сказав, що росіяни будуть звертати увагу на знищення своїх військ на українській землі лише тоді, коли рф витрачатиме не менш ніж 5 тисяч військових за добу. Сьогодні цей показник сягає тисячі…
Наші експерти сподівалися на якісь позитивні процеси протесту всередині російського суспільства. Але їх немає. У цьому сенсі росія дуже погано виглядає навіть порівняно з нацистською Німеччиною, де тамтешні антифашисти значно активніше виступали проти людожерського режиму.
Нещодавно російський журналіст Олександр Невзоров навів цікаві дані. Виявляється, що в Німеччині від 1939 по 1945 рік на 66 мільйонів населення за антигітлерівську діяльність було репресовано 800 тисяч німців. У росії за антивоєнну діяльність були притягнуті до відповідальності одиниці. У німців за названий період було зафіксовано 17 замахів на життя Гітлера. У росії — жодного. А вермахт, військова розвідка адмірала Канаріса організувала у 1944 році заколот проти гітлерівського режиму. У росії, крім постійних внутрішніх чвар у міноборони, генштабі та оточенні путіна, нічого подібного не спостерігається. Російське суспільство наче паралізоване і загіпнотизоване…
Як сказав опозиціонер, у минулому депутат держдуми і полковник ФСБ геннадій гудков: «Десятки мільйонів росіян стали злочинцями, вони страждають важкою формою політичної шизофренії». Отже, концепція, котру нам нав’язують деякі російські ліберали про пекельного путіна (і це правда! — Авт.) і хороший російський народ, котрий нібито аж ніяк не причетний до російських звірств на українській землі, не витримує аніякої критики.
І поки що російські «ягнята» мовчки лише спостерігають за винищенням путінської диктатурою їхньої молоді на злочинній загарбницькій війні. Позаяк ягнятам завжди не до ремства, поки в яслах є хоч трохи сіна…
