Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
До річниці широкомасштабного вторгнення рф творчий колектив Центральної телерадіостудії (ЦТРС) Міністерства оборони України презентував документальний фільм «Ефект присутності», присвячений пам’яті військового журналіста майора Олексія Чубашева.
Матеріали для цього фільму збиралися цілий рік. Військові журналісти показали свою роботу такою, якою вона є…без гарних постановочних фото та усміхнених обличь. Вони показали те, що завжди за кадром в офіційних сюжетах, те, що, як правило, не можна показувати і навіть не завжди хочеться передивлятися.
Бої за «ворота до Києва» село Мощун, перший день звільнення Бучі, оборона міст Лисичанськ та Сєверодонецьк, обстріл Краматорського вокзалу, робота з Хаймарсами, звільнення населених пунктів Луганщини — саме про це та багато іншого у фільмі розповіли безпосередні учасники тих подій — військові журналісти.
Журналісти ЦТРС були першими, хто відвідав Бучу після 28-денної окупації та показали світу правду про злочини, які здійснювали рашисти. Саме їхні кадри з Бучі стали сенсацію для всього світу та спонукали міжнародну спільноту до основного мессиджу — Україні потрібна допомога, а саме зброя у боротьбі з агресором.
Довідково: «Ефект присутності» — це фільм-присвята військовому журналісту Олексію Чубашеву, який проходив військову службу в Центральній телерадіостудії Міноборони. Саме він став автором першого військового реаліті «Рекрут.UA». З початком широкомасштабного вторгнення Олексій пішов докорінно іншим шляхом та замінив камеру на зброю. Олексій Чубашев загинув 10 червня в районі проведення бойових завдань.
Перед презентацією фільму до присутніх звернувся автор сценарію та режисер стрічки Василь Соловій.
— Я дякую всім, що ви прийшли підтримати цей надзвичайно важливий для нас фільм. Якщо говорити коротко та поверхово, то це фільм про те, як побачили цю війну військові журналісти. Про їхні емоції, про те, що лишається за кадром, про їхні переживання. Цей фільм скоріше про нашу пам’ять. Зазвичай на початку фільму всім бажають приємного перегляду, тут так не буде. Цей фільм точно не з розряду приємних, він скоріше жорсткий та сумний. Але власне такою і є наша теперішня реальність, – сказав Василь Соловій.
На показі фільму також були присутні батьки та дружина Олексія Чубашева Юлія.
— При вході у приміщення кінотеатру журналісти мене запитали, чи я не проти, що цей фільм присвячений саме Олексію, і чи, на мою думку, не був би він проти того, що такі фільми знімаються. Я не знаю, що відповісти на ці запитання, але я точно знаю, що він був би радий що ця робота триває, і що робиться найкраще з того, що можна зробити, і це робиться саме Військовим телебаченням України. Я думаю він був би радий, що про нього пам’ятають. Для деяких тут він був наставником, вони були в одній команді. Дякую за запрошення, – сказала Юлія Чубашева.
Після перегляду стрічки в залі не залишилося байдужих. Усі аплодували стоячи учасникам фільму та колективу ЦТРС за важку та важливу роботу, які ті виконують щодня. Після прем’єри стрічку планують розповсюдити на платформах Військового телебачення України.
Фото автора
