Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Соціальні мережі наповнені розповідями, що після запровадження західних санкцій росіяни задля задоволення потреб своєї оборонної промисловості в мікроелектронних пристроях вдаються до витягування дефіцитних для них чипів з усілякого побутового краму. Наскільки реально, що побутові прилади можуть бути повноцінними «донорами» для зброї? Кореспондент АрміяInform поставив це запитання начальнику інформаційно-аналітичного відділу Центру досліджень трофейного та перспективного озброєння та військової техніки полковнику Олександру Зарубі.
— Олександре Григоровичу, проясніть ситуацію щодо можливості такого промислового канібалізму з боку росіян. Чи реально прилаштувати мініатюрні електронні пристрої з тих же вкрадених загарбниками в українських оселях пралок до ракет?
— Сьогодні просто нереально уявити наше життя без продукції, де застосовуються мікроелектроніка. Обсяг світового ринку напівпровідникових пристроїв у 2021 році склав $555 млрд та зріс на 26,2% у порівнянні з попереднім роком. Багато з цих пристроїв є товарами подвійного призначення. Тобто, вони можуть використовуватися і в цивільній, і в військовій галузях.
Проте, відразу зазначу: випаювати кустарно чи у промисловому масштабі мікросхеми з якогось побутового приладдя просто нереально. При такому процесі відбувається повторна термічна обробка відповідних мікрочипів, не виключені механічні пошкодження і вони будуть виходити з ладу.
— Але російські ракети по українських містах продовжують прилітати. І на уламках цього озброєння фахівці вашого Центру вже фіксували штампи заводів-виробників з рф, датовані серединою 2022 року. Тобто періодом, коли проти агресорів вже були запроваджені тотальні західні санкції.
— Рашисти шукають шляхи альтернативної поставки мікросхем. Вони про це самі пишуть і визнають кризове становище. Намагаються домовитися з тими країнами, з якими у них ще існують торговельні зв’язки. А ті, так само, бажають отримати від таких підпільних оборудок фінансову вигоду. Насамперед це Китай. Та й інші країни, які давно торгують з росією. В переліку постачальників з’явилися країни, які ніколи не доправляли в рф побутову техніку і її складові. Збільшення експорту побутового приладдя в росію здійснюється не для того, щоб випаювати звідти чипи, а тому, що відомі виробники і торговельні компанії просто залишили російський ринок.
У трофейних зразках та залишках засобів повітряного нападу ми спостерігаємо певний перелік чипів подвійного призначення. Точніше, ці складові просто знаходяться на вільному ринку. Їх можна купити на електронних торговельних майданчиках і використовувати для різноманітних потреб. Адже і в цивільній, і в військовій техніці потрібні мікроелектронні й інші пристрої, які генерують струм, контролюють його параметри, аналізують інформацію від датчиків. Навіть пральній машині потрібна оперативна пам’ять, процесор із закладеними програмами прання.
— А ті держави, що ввели обмеження проти рф, просто констатують факти обходу санкцій?
— Механізм санкцій діє і вдосконалюється. Мінфін США ввів експортні обмеження щодо російських виробників чипів: АТ «Байкал Электроникс», АТ МЦСТ, НТТЦ «Модуль» и НВЦ «Элвис», ПКК «Миландр». У 2022 році до санкцій США приєдналися Японія, Сінгапур, Тайвань і Південна Корея. В США, Великій Британії, інших країнах активно розслідують постачання відомими іноземними компаніями мікрочипів до росії. Вони нам, в Україну, присилають відповідні запити про надання профільної інформації. Таке листування відбувається, але воно знаходиться поза межами компетенції нашого Центру. Ланцюжки прямих поставок фактично перекриті. Проте, низка фірм-посередників із третіх країн, часто пов’язаних із російськими громадянами, намагається обійти заборони. У результаті розслідувань намагаються припинити і ці шляхи постачання.
— Ну, з контрабандою мікроелектронної продукції зрозуміло. А крім цього, що вони ще собі думають?
— З введенням санкцій у 2014 році росія почала декларувати і запроваджувати у себе в країні так звану політику імпортозаміщення. Після початкової паніки з’явилася програма, які товари іноземного виробництва мають бути заміщені російськими. У галузі мікроелектроніки ситуація для росії була і залишається складною. У 2020 році в реєстрі російської продукції, яку веде Міністерство промисловості й торгівлі, можна було знайти лише 22 записи з інтегральними мікросхемами російських виробників. Відповідно до дослідження інформаційного агентства Bloomberg, і 2022 рік щодо виробництва мікроелектроніки в росії оцінили як провальний. План імпортозаміщення просто не виконаний.
Західні експерти, посилаючись на таємну доповідь генпрокуратури росії, приводять певні цифри. Так у 2020 році росія сподівалась замістити 18047 компонентів у 43 видах військової продукції і техніки. А вдалося їм це зробити лише із 3148 компонентами у 5 видах техніки. Як бачимо, розрив досить великий від сподівань до реалій. Констатується провал у розробці аналогових компонентів. З 4148 зразків, які планувалося замінити у 2020 році, рф не виробила жодного. При цьому іде відставання суто технологічне.
— Олександре Григоровичу, а яка ситуація у передових західних виробників, чию продукцію країна-агресор так бажає отримувати?
— Країни, які займаються виробництвом мікроелектроніки, чипів для цивільних і для військової галузей, вже вийшли на досить високий рівень нанотехнологій. Один з провідних виробників мікроелектронної продукції — тайванська фірма TSMC, яка відмовилася від співробітництва з росією — виробляє чипи за технологією 5нм (нанометрів) і освоює технологію 2-3 нм. росія поки оперує параметрами в 28 та 65 нм для різних підприємств.
Самі російські фірми, які оцінюють цей ринок, кажуть, що їм треба за ще старішою технологією 90 нм виготовляти 30 тис кремнієвих пластин на місяць для виробництва мікрочипів. А зараз виробляється приблизно 8 тис. таких пластин. Ця галузь у них критично обвалилася. рф ще якось справляється з поставками мікроелектроніки для крилатих ракет, дронів, авіаційної промисловості. Але по багатьох позиціях вони провалюються. Відповідно шукають шляхи, де знайти цю продукцію на міжнародному ринку.
— І наскільки це їм вдається?
— Поки вдається, але з часом ця здатність слабшає. Ми можемо оцінювати результат по тих зразках продукції, яка потрапляє до нашого Центру як трофей. Дуже низька доля деталей власне виробництва росії. І надто висока доля, аж до 90% – це продукція виробництва іноземних фірм. Практично всі комплектуючі, які забезпечують фото- та відеозйомку, керування апаратом у повітрі, передачу даних різними каналами, GPS-навігацію в російських БПЛА — іноземного походження. Це ж стосується електроніки для ППО, артилерії, РЕБ, авіації, військово-морського флоту рф.
Тому імпортозаміщення військової продукції провалене. росіяни користуються технікою із запасів, виробленою протягом багатьох попередніх років. Поки вони, до певної мір, ще можуть надолужувати випуск мікроелектронних складових, але повністю цього зробити ніколи не зможуть. Не вдасться їм закрити всі позиції по чипах.
— А є ймовірність того, що той же Китай не дослухається до міжнародних санкцій проти рф і таки буде постачати чипи до росії?
— Жорстке дотримання санкцій на міжнародному ринку, де одні фірми розробляють чипи, підприємства-суміжники виробляють їх в зовсім інших країнах, треті – представляють ті електронні пристрої на продаж, може давати збій. Імовірність така звісно є. І ці партії чипів можуть куплятися, за декларацією, для одних цілей, а потім перепродаватися як складові для оборонних виробів.
Наші західні партнери не сидять склавши руки. Як нещодавно повідомило вже згадуване мною видання Bloomberg з посиланням на джерела, знайомі з цим питанням, Адміністрація президента США уклала угоду з Нідерландами та Японією про обмеження експорту деяких передових технологій для виробництва мікросхем у Китаї.
Ця угода спрямована на «підрив амбіцій Пекіна» щодо створення власного виробництва мікросхем, поширює деякі заходи експортного контролю, ухвалені США в жовтні, на компанії, що базуються у двох країнах-союзниках, зокрема ASML Holding NV, Nikon Corp. і Tokyo Electron Ltd.
Усе це є наслідком того, про що повідомляло американське видання The Wall Street Journal. Так ось, за даними певних джерел, лише за перші пів року війни постачання мікросхем з Китаю до рф зросли більш ніж удвічі – до $50 млн. Попри заяви про нейтральність, Китай продає москві товари, необхідні для продовження війни, зазначалось у статті. Наприклад, експорт оксиду алюмінію, що є важливим елементом у виробництві зброї, у 400 разів перевищив показники 2021 року. Суттєво зросло і постачання друкованих плат.
— Тож, які перспективи виробництва та запозичення мікрочипів у самій росії?
— Моя особиста оцінка: росія поки ще зможе підтримувати виробництво і крилатих ракет, і безпілотних літальних апаратів, й інших високотехнологічних видів озброєння. Але чим далі, тим більше буде спостерігатися занепад у цій галузі.
Така сама ситуація і з іноземними компаніями, які поки що взаємодіють з російською електронною промисловістю. Профільна торгівля з рф становить 1-2% світового ринку готової електроніки і всього 0,1-0,2% ринку мікросхем. З таким токсичним «партнером» виробникам ризиковано співпрацювати, вони цілком розуміють репутаційні та санкційні проблеми, що виникають.
Якщо говорити про мікросхеми, повністю розроблені та вироблені на території країни-агресора, то найменші проєктні норми, доступні для серійного виробництва — це все ті ж згадувані нами 90 нм. Передові чипи у них впаяні у квитки для метрополітену або ж аналоги американських аерокосмічних мікросхем двадцятирічної давнини.
