Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Вогнева підготовка залишається одним із важливих напрямків роботи у Збройних Силах України. Наш кореспондент мав можливість побувати на занятті з вогневої підготовки в одному з підрозділів. Проводила заняття інструктор Світлана. Вона четвертий рік в армії і любить свою справу. Дівчина погодилась розповісти про те, як триває підготовка і чому опинилась у ЗСУ.
– Нині в нас заняття з вогневої підготовки. Хлопці відпрацьовують дії зі зброєю – у положенні сидячи, стоячи, лежачи. Звертаємо увагу на правильну постановку рук, ніг, правильне тримання зброї. Відпрацьовуємо також дії за командою «Заряджай», «Розряджай». Вчу прискіпливо слідкувати за положенням запобіжника на зброї. Вчимо військовослужбовців постійно дивитись на ціль, не порушувати заходи безпеки. Акцентуємо увагу на положенні зброї, положенні тіла відносно зброї. Далі нас чекає наступний етап – пересування зі зброєю, – розповідає Світлана.
– Армія – це моя дитяча мрія… І я люблю свою нинішню службу. На сьогодні ми маємо готувати військовослужбовців, і готувати якісно. Мені все це подобається, і хлопцям, яких навчаю, подобається… Як я їх ганяю, – жартує Світлана.
Каже, що коли ухвалила рішення йти до армії, то родина її хвилювалась.
– Боялися за мене. Бо я можу бути в тилу, а можу – в регіоні, де тривають бойові дії. Звісно, це небезпечно. Але рідні пишаються тим, що я є першою військовою у нашій родині. Я, як-то кажуть, «відкрила сезон»…
У лавах ЗСУ Світлана з 2019 року:
– Відтоді пройшла тримісячний курс, який викладався литовськими військовими. Пройшла ще сержантські та інструкторські курси і курс піхотинця… Хлопцям, яких готую, кажу так: я це вмію, і ви зможете. Усе їм показую на власному прикладі.
Фото автора
