Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
Війни, які вела росія впродовж своєї історії, мають багато спільних рис. Росіяни весь час намагаються загарбати чужу територію, не рахують власних втрат, мародерять, знущаються з мирного населення та намагаються уникнути відповідальності за воєнні злочини. Попри віддаленість у часі, деякі військові конфлікти, в яких брали участь росіяни, мають кричущі аналогії з широкомасштабним вторгненням в Україну…
Війна з японцями, як і нинішнє широкомасштабне вторгнення, розпочалась у лютому
Російсько-японська війна 1904–1905 років розпочиналася так само, як і нинішнє широкомасштабне вторгнення, — у лютому. Указ про мобілізацію тодішній російський імператор ніколай II підписав ще за два дні до «несподіваного нападу» японців на російські кораблі в Порт Артурі (тепер — портове місто Люйшунь у Китаї) 6 лютого 1904 року. Не виключено, що напад цей спровокували самі ж росіяни. Війна спершу не торкалася європейської частини росії, яка в «патріотичному пориві» тріумфувала і пила шампанське за швидку перемогу.
«Ми розгромимо цих мавп за тиждень»… і «Київ за три дні»
На сторінках тодішніх газет та у вуличних натовпах пропагандисти заявляли: «ми розгромимо цих мавп за тиждень». Навіть сам ніколай II публічно називав японців «макаками». На початку весни 1904-го в російській імперії було ще те «побєдобєсіє»!
Нагадаємо, що 21 лютого 2022 року росія визнала «незалежність» квазідержавних утворень лнр і днр. Вона планувала за три дні захопити Київ і максимум за тиждень після того — всю Україну. Все починалося з «військових навчань» регулярної армії та провокацій на сході України, мета яких була очевидною — отримати привід для вторгнення. А кремлівська еліта тим часом у шовіністичному угарі тріумфувала і пила водку за успішний «бліцкриг».
Флагман «пєтропавловск», як і «москва», пішов на…
Флагман першої тихоокеанської ескадри російського флоту броненосець «пєтропавловск» підірвався на японській міні і затонув 31 березня 1904 року, на 55-й день війни. За російськими даними, це був один із найновіших і найдорожчих військових кораблів того часу. На його борту перебував віцеадмірал степан макаров, який загинув разом із десятьма штабними офіцерами, включаючи начальника штабу контр-адмірала михайла моласа, майже 20-ма корабельними офіцерами, понад шістьома сотнями матросів. Загалом, у війні росіяни втратили більшу частину свого військового флоту.
Флагман російського чорноморського флоту ракетний крейсер «москва» був уражений двома українськими крилатими протикорабельними ракетами Р-360 «Нептун» 13 квітня 2022 року, на 49-й день війни. Належав до числа шести найбільших кораблів російського флоту, залишкова вартість якого становила 750 млн доларів. Разом з «русскім воєнним кораблем» цього разу пішли на дно близько 500 членів екіпажу.
Мобілізація: до окупаційного війська брали/беруть, кого впіймали
Під час російсько-японської війни було проведено одинадцять часткових мобілізацій (саме термін «часткова мобілізація» вживався від початку війни), під час яких на службу з усіх губерній було покликано понад півтора мільйона людей. Ці люди так і не допомогли миколі II здобути перемогу над компактною (менше ніж пів мільйона) японською армією. Селян у російську армію брали всіх підряд: і одиноких, і сімейних, і вдівців, на утриманні яких було кілька дітей. Медкомісії нерідко відправляли до армії навіть тих, хто через явні хвороби ледве міг ходити. Нові дивізії формувалися поспіхом, і новобранці добиралися до фронту практично не навченими. Пізніше саме ті повіти, де мобілізаційні комісії особливо лютували, стали «ласими шматками» для революційних агітаторів.
Нові дивізії формувалися поспіхом, і новобранці добиралися до фронту практично не навченими
Уже після перших двох мобілізаційних кампаній з’ясувалося, що екіпірування та зброї на складах для мобілізованих недостатньо. Бракувало новоствореним частинам і офіцерів. На забезпечення і комплектування підрозділів потрібно було значно більше часу, ніж російське керівництво вважало на початку війни.
Екіпірування та зброї на складах для мобілізованих недостатньо
Як відбувається «часткова мобілізація» в сучасній російській армії та набір до складу пвк «вагнер» нагадувати зайве. Ці заходи принципово нічим не відрізняються від тих, що були понад століття тому: до окупаційного війська беруть, кого впіймали. Для мобілізованих, як правило, немає зимової військової форми. Людей традиційно для росії використовують як витратний матеріал.
Дута велич: часто було так, що призовники довше їхали до фронту, ніж воювали
«У солдатських вагонах тривало безперервне пияцтво. Де і як діставали солдати горілку, ніхто не знав, але горілки було в них скільки завгодно», — згадував один із учасників російсько-японської війни вікентій вересаєв. Пияцтво протягом тривалого часу доводило деяких мобілізованих до білої гарячки. Ешелони йшли Транссибірською залізницею тижнями, адже виявилося, що її пропускна спроможність становить лише чотири поїзди на день в один бік. Солдати з нудьги починали стріляти з вагонів у корів, що випасалися біля дороги, а іноді й у своїх командирів, які робили їм зауваження.
Солдати з нудьги починали стріляти з вагонів у корів, що випасалися біля дороги, а іноді й у своїх командирів, які робили їм зауваження
Дисципліна падала з кожним днем, і до фронту поповнення доїжджало у стані глибокого похмілля та небоєздатності. А тим часом японці не збиралися чекати, коли росіяни підвезуть підкріплення. День за днем вони «перемелювали» російські частини, і дуже часто виходило так, що призовники довше їхали до фронту, ніж воювали.
За останні тижні російські окупанти зазнають найбільших втрат від початку повномасштабного вторгнення в Україну. На одному лише Бахмутському напрямку українські захисники «перемелюють» окупантів сотнями. А російські солдати, щоб не йти «на забій», вже починають ліквідовувати власних командирів. Тож, якщо російські окупанти вже почали свій анонсований «великий наступ», то вочевидь мають із ним «великі проблеми».
Міжнародна підтримка є значно ширшою, ніж у японців під час війни з росією
Японській імперії під час війни допомагали Британська імперія та США. Сьогодні Велика Британія та Сполучені Штати Америки є ключовими партнерами України. І нині наша міжнародна підтримка є значно ширшою, ніж у японців під час війни з росією.
Перемовини про мир розпочалися ще в липні 1904-го
росіяни зверхньо погоджувалися взяти участь у переговорах лише за умови виключення з вимог Японської імперії пунктів про сплату контрибуції та повернення «ісконно русскіх» територій, але Японія такі вимоги рішуче відкидала. російський уряд, попри шалені втрати, відмовлявся йти на будь-які поступки японцям аж до нищівної поразки у Цусімській битві та початку революції в самій росії. Тож російсько-японську війну було завершено 5 вересня 1905 року підписанням в американському місті Портсмуті мирного договору (ратифікація відбулася 14 жовтня того ж року). Згідно з ним, росія поступалася південною частиною Сахаліну, протекторатом над Кореєю і втрачала Південно-Маньчжурську залізницю, проте Японія не отримувала контрибуцій. Умови договору, нав’язані світовим співтовариством, були значно ближче до російської, ніж до японської програми миру, тому цей мирний договір був сприйнятий японською громадськістю як приниження, що викликало в Токіо масові безлади.
Перемога Японії у війні зробила її загальновизнаною великою країною
Але Перемога Японії у війні зробила її загальновизнаною великою країною, незважаючи на те, що їй це коштувало величезної, якщо порівнювати з росією, напруги сил, мобілізації 1,8% населення (в росії — 0,5%) та збільшення зовнішнього державного боргу вчетверо (в росії на третину).
Людські втрати росії були набагато більшими за японські
Проте людські втрати росії були набагато більшими за японські. Її війська втратили близько 135 000 осіб убитими та пораненими. Велика кількість вояків потрапила в полон. 170 000 російських солдатів зникли безвісти. Японці втратили також немало — 108 000 осіб убитими та пораненими.
Саме російсько-японська війна стала детонатором першої російської революції 1905–1907 років, підірвавши як авторитет монархії усередині країни, так і позиції росії на міжнародній арені. Крім того, перемога порівняно невеликої країни над велетенською імперією дала емоційний поштовх багатьом народам до визволення.
Перемога порівняно невеликої країни над велетенською імперією дала емоційний поштовх багатьом народам до визволення
Про мирну угоду України з росією говорити ще зарано. російське керівництво, попри шалені втрати, відмовляється йти на поступки Україні і, схоже, не піде, доки не зазнає остаточної військової поразки. Наслідки російсько-української війни будуть для росії плачевними. Вже зараз її людські втрати перевищують показники російсько-японської війни і щодня тільки зростають. А поневолені нею народи щораз гучніше говорять про власну незалежність.
Людські втрати рф перевищують показники російсько-японської війни і щодня тільки зростають
Україна, попри власні тяжкі втрати, неодмінно завершить цю війну великою країною — сконсолідованою та могутньою у військовому сенсі. Українці з перших днів вірять, що Перемога України буде неодмінно. Вже незабаром. Адже війни з росією мають багато спільних рис.
