Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Харків’янин «Призрак» командує ротою однієї з бригад ТРО, яка тримає лінію оборони неподалік Бахмута. Свій позивний військовослужбовець отримав ще в боях під Дебальцевим.
У ті роки був командиром «мотолиги» (бойової машини МТ-ЛБ-Т-23-2 із зенітною установкою ЗУ-23. — Авт.) і мав гарну звичку несподівано з’являтися та насипати ворогові під зав’язку. Відпрацювавши по окупантах, його екіпаж знову зникав, щоб вкотре несподівано з’явитися на іншій ділянці фронту. Росіяни навіть вдалися до того, що «подали екіпаж у розшук» та обіцяли винагороду за його знищення.
Його війна з окупантами розпочалася у 2016 році. За словами офіцера, у протистоянні проти ворога довелось побувати майже скрізь: від Луганська до Волновахи.
До повномасштабного вторгнення рф «Призрак» служив у 54-й окремій механізованій бригаді. Війну зустрів разом із підрозділом харківської територіальної оборони. Зранку 24 лютого прокинувся від вибухів ракет, що вдарили по військових об’єктах у Чугуєві. Відразу зрозумів, що росія розпочала свій кривавий шлях Україною. Зібрав необхідні речі, запасся продуктами і рушив до місця дислокації рідної військової частини.
— Тримали оборону на «кільцевій» міста та на підступах до Харківського авіаційного заводу, — пригадує військовослужбовець. — Потім протистояли ворожому наступу поблизу міста Барвінкове, що мало стратегічне значення для просування окупантів на Слов’янськ.
Назавжди закарбувався в пам’яті ротного бій поблизу селища Долина Слов’янського району. Торік влітку тут точилися запеклі бої. Тероборонці разом з бійцями 95-ї окремої десантно-штурмової бригади влаштували для рашистів «теплу» зустріч. Ворог застосовував різну техніку, включаючи танки та гелікоптери, проте наші захисники тримали стрій. Після того, як окупанти відступили, вони залишили після себе повну розруху. Селище Долина було зруйноване на дев’яносто відсотків.
Сьогодні головне у полі зору ротного — підступи до Бахмута.
— Обороняємо рідну землю на визначеній ділянці, — розповідає «Призрак». — Всі хлопці «заряджені», щедро насипають ворогу.
На Донбасі офіцер почуває себе як риба у воді, адже не один рік під час попередніх ротацій їздив цими дорогами. За його словами, підрозділ становлять переважно бійці, які за власним бажанням одягнули військовий однострій торік у лютому-березні, аби нищити окупантів. Тож він разом із побратимами щодня готовий надавати гідну відсіч російським військам. Офіцер впевнений, що перемога буде за Україною, і мріє повернутися до рідного Харкова, де на нього чекають рідні.
Фото і відео авторів
