Невелика група офіцерів й аналітиків поставила під сумнів домінуючу доктрину важких літаків і довела, що майбутнє повітряних боїв — за маневреними, швидкими та порівняно недорогими машинами….
У Національному музеї Революції Гідності відбулися Х Бандерівські читання на тему «Філософія української перемоги. Візія Великої України». Організатори присвятили захід тим, хто поклав своє життя заради нашого майбутнього та за Велику Україну.
Цьогорічні Бандерівські читання готувалися й частково відбулися у фронтових умовах. Кошти на організацію читань і друк збірника доповідей «Філософія української перемоги. Візія Великої України» збирали всією країною. А засновник та кілька постійних учасників події доєдналися до участі в заході з фронту.
Серед військовослужбовців ЗСУ, які взяли участь у події завдяки включенням: Юрій Сиротюк — солдат-гранатометник у складі окремого штурмового полку, засновник Бандерівських читань, Олег Тягнибок — майор ЗСУ, Андрій Рудик — офіцер з комунікації в Генеральному штабі ЗСУ, Богдан Галайко — молодший сержант ЗСУ, начальник Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, Андрій Тарасенко — голова політичної партії «Правий сектор», Михайло Галущак — кандидат історичних наук, Богдан Бутковський — депутат Тернопільської обласної ради, Євген Карась — лідер руху «Суспільство майбутнього».
У цей день захисники взяли на себе обов’язок представити власне бачення того, як облаштувати Україну після перемоги, які геополітичні завдання перед нами постали й поставатимуть та як посприяти утворенню національних держав на рештках російської імперії.
Зокрема в блоці «Україна після перемоги: план внутрішніх перетворень» учасники розглянули питання післявоєнної відбудови України: внутрішньополітичні перетворення, які держава має пройти для встановлення балансу соціальної й національної справедливості, а також кроки, що дозволять створити сприятливий економічний клімат. Також йшлося про повне скасування московської ідеологічної присутності в Україні та демографію як основу розвитку нації й чинник національної безпеки.
У блоці «Світ з Великою Україною і без Росії: нові перспективи» говорили про те, як спонукати західних союзників прийняти нашу ідею розпаду росії на національні держави, як обов’язкову умову української перемоги у війні; як США й решта Західного світу ставитимуться до України, яка перемогла у війні — держави з понад мільйонним військом, великою кількістю західного озброєння й суттєвим авторитетом щонайменше на регіональному рівні; чи не будуть вони налаштовані вороже до свого потенційного конкурента; як у разі вступу України в ЄС нейтралізувати політику вивищення прав меншин над більшістю. Зокрема в боротьбі за повне скасування московської ідеологічної присутності в Україні, позбувшись їхнього «язика», літератури, інтерпретації історії й церкви; чи отримає кремль достатню підтримку від Китаю, Ірану й Північної Кореї для того, щоб витримати протистояння із Заходом?
Також під час Бандерівських читань відбулося нагородження переможців Конкурсу есе з-поміж молоді «Філософія української перемоги. Візія Великої України» та презентація збірника «Філософія української перемоги. Візія Великої України». До нього ввійшли найпотужніші візіонерські праці. Зокрема з такими темами: «Україна як модератор північної Євразії»; «Воєнна економіка — запорука національної безпеки України у ХХІ столітті»; «Україна і війна: фактори дестабілізації і стабілізації національного буття»; «Покарання рашистів за злочини у війні проти України — превенція для тоталітарних режимів світу»; «Дух війни нікого не звільняє зі служби»: якою має бути українська національна пам’ять«; «Уникнення демографічної катастрофи як національний пріоритет»; «Філософія української перемоги. Якою буде деокупація?»; «Ветерани визвольної російсько-української війни: від соціального патерналізму до економічної пасіонарності» та інші.
Довідково: Проєкт «Бандерівські читання» був заснований 2014 року в розпал Революції Гідності як інтелектуальне обговорення бандерівських ідей та вироблення візії української держави. Відтоді він щороку відбувається в перших днях лютого в час створення Організації Українських Націоналістів 1929 року як руху, який поставив за мету встановлення Української соборної самостійної держави, її збереження та розвиток. Інформаційним партнером Десятих ювілейних Бандерівських читань є Інформаційне агентство АрміяInform. Переглянути трансляцію заходу можна за посиланням. Окремі доповіді доступні на ютуб-каналі Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень».
@armyinformcomua
Російське командування намагається максимально використати густий туман для своїх дій у смузі відповідальності 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго. За останні тижні значно зросла кількість ворожих штурмів.
Російські заяви про нібито «успішний прорив» оборони в районі Лимана не відповідають реальності. Підрозділи 60-ї окремої механізованої бригади Третього армійського корпусу утримують оборону та щодня відбивають до 40 атак противника.
Упродовж осені інтенсивність бойових дій зросла. У листопаді кількість зафіксованих боєзіткнень перевищила середньомісячні показники цього року.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що секретар РНБО Рустем Умєров та начальник Генерального штабу Андрій Гнатов проведуть у Брюсселі низку зустрічей із радниками з питань національної безпеки європейських лідерів.
На Південно-Слобожанському напрямку, в зоні відповідальності 57-ї бригади, ворог не втрачає запалу до атак, як і до бажання розповідати про вигадані перемоги у Вовчанську.
Минулої доби російські війська 1721 раз обстрілювали 11 населених пунктів Донеччини. Руйнувань зазнали 19 цивільних об’єктів.
від 20500 до 50500 грн
Стрий
Військова частина А2847
Невелика група офіцерів й аналітиків поставила під сумнів домінуючу доктрину важких літаків і довела, що майбутнє повітряних боїв — за маневреними, швидкими та порівняно недорогими машинами….