Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
На Дніпропетровщині ліцеїсти Криворізького ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою взяли участь у конкурсі дослідницьких робіт «Військова історія мого міста».
Як зазначив заступник начальника ліцею-інтернату з виховної роботи полковник запасу Олександр Супрун, необхідність знання військової історії є беззаперечною, а її роль у вихованні майбутніх захисників важко переоцінити.
— Це важливо, адже в ліцеї вивчають історію з професійним нахилом. Тож цей захід спрямований на підвищення зацікавленості ліцеїстів до вивчення історичного мілітарного минулого свого краю, від сивої давнини до сьогодення, виховання патріотизму й гордості за свою країну та армію, дослідження питань служіння батьківщині на прикладах героїчних вчинків українських воїнів, розкриття творчого потенціалу юнаків та дівчат, — розповів Олександр Валерійович.
За його словами, цьогорічною особливістю конкурсу стало те, що захист науково-дослідницьких робіт конкурсантів був проведений у присутності усіх вихованців ліцею у форматі ZOOM-конференції.
За підсумками конкурсу, компетентне журі, з числа вчителів ліцею, визначило найкращі роботи, серед яких напрацювання та історично-мілітарні дослідження ліцеїстів Артема Марценюка, Дмитра Мостового, Владислава Владова, Кирила Граба, Рената Омельченка та інших.
Самі ліцеїсти кажуть, що здобуті ними додаткові знання з військової історії, під час захисту робіт, у майбутньому стануть у нагоді під час їхнього вступу, а згодом й навчання у військових вишах.
— Конкурс був цікавим, пізнавальним, — розповідають хлопці. — Багато хто з нас обрав своєю майбутньою професією захист України. Дехто стане моряком, хтось льотчиком або артилеристом. Тому, готуючись до захисту робіт, у бібліотеках та аудиторіях, окрім історичних дат, фактів та подій, ми твердо засвоїли те, що українська земля була, є та буде недоторканною для ворога. Отже, ми й надалі вчитимемося, щоб у подальшій своїй кар’єрі захищати кожний її клаптик: на землі, в повітрі та на морі.
Фото автора
