Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Як відомо, на росії дві біди: дурні й дороги. З дурнями в цій країні завжди повний порядок, адже завдяки тотальному зомбуванню рашаTV їхня чисельність неухильно зростає. З дорогами теж ситуація стабільна. В більшості регіонів замість доріг є лише напрямки. Проте останнім часом стан і в цій галузі погіршився. Сталося це через ті самі «недіючі» санкції, які так «сприяють розвитку російської економіки».
Так, видання The Moscow Times наводить лист депутата держдуми новічкова на ім’я прем’єр-міністра мішустіна, в якому він скаржиться, що російські дорожники можуть залишитися без необхідної техніки через заборону її постачання в країну.
Депутат наголошує, що трактори, екскаватори, бульдозери та іншу дорожньо-будівельну й комунальну техніку в росії випускає кілька підприємств та в недостатніх обсягах.
У 2021 році на росії було вироблено всього 870 автогрейдерів, 343 катки та 571 бульдозер. Однак після початку війни проти України більшість заводів із локалізованим виробництвом припинили випуск. Зокрема призупинили діяльність Caterpillar, Hitachi, John Deere та інші виробники. Як результат, з лютого 2022 року відвантаження екскаваторів-навантажувачів знизилося на 52 %, катків — на 28 %, кранів-трубоукладачів — на 17 %.
Тим часом, за оцінкою російського дорожнього науково-дослідного інституту, у найближчі п’ять років потреба в дорожньо-будівельній техніці становитиме понад 38 тисяч одиниць, з яких 15,2 тис. — техніка імпортного виробництва.
«Зараз реалізується низка проєктів із запуску нових виробництв у рф, проте вихід на значні обсяги випуску відбудеться за кілька років, а техніка потрібна вже сьогодні», — б’є на сполох депутат новічков.
Він пропонує «провести аудит російських можливостей щодо випуску дорожньо-будівельної та сільськогосподарської техніки та внести дефіцитні позиції до переліку продукції критичного імпорту». Але, за словами новічкова, низка документів ускладнює імпорт будівельної техніки, а найчастіше унеможливлює процес.
За даними російського дорожнього науково-дослідного інституту по скреперах, бетоноукладальних комплексах, навантажувачах, самохідних машинах для стабілізації ґрунту та ресайклерах росія на 100 % залежить від імпорту. Також до 70 % іноземна техніка представлена за такими позиціями, як самоскиди, бурові верстати, установки для забивання стійок бар’єрної огорожі, екскаватори та низка іншого обладнання.
До того ж після введення санкцій та відмови від поставок до росії іноземних виробників у будівельників доріг виникають труднощі зі ввезенням запчастин, комплектуючих, електротехнічної продукції, інструментів та витратних матеріалів для дорожньо-будівельної техніки.
Наявність проблеми підтверджує й гендиректор будівельно-інвестиційного холдингу «Автобан». За його словами, «головний біль шляховиків — чим замінити високоякісну імпортну техніку, яку ми раніше постачали із США, Канади та країн Євросоюзу. Адже російських та китайських аналогів такої техніки просто не існує».
Отже, повертаючись до двох основних російських бід — дурнів та доріг, можна зробити висновок, що вони взаємопов’язані. Якби в росії було менше дурнів (особливо при владі), то й проблем із дорогами (і не тільки) було б набагато менше.
