Спочатку танкісти бригади двома влучними пострілами з баштової гармати Т-64 знищили ворожу «мотолигу», а потім бронетранспортер зі знаменитим античним іменем «Буцефал» ліквідував залишки…
Завдання, які виконують фахівці цієї унікальної установи, утвореної після початку широкомасштабної агресії росії проти України, можна зрозуміти з її назви — Центр досліджень трофейного та перспективного озброєння і військової техніки. Одним з основних напрямків їхньої діяльності є своєрідне анатомічне дослідження безпілотних літальних апаратів, якими ворог тероризує Україну. Деякими висновками такої собі препарації російських «Орланів» та іранських «Шахедів» з кореспондентом АрміяInform поділився начальник відділу дослідження роботизованих систем цього центру полковник Андрій Шишацький.
— Андрію Володимировичу, назви російських та іранських дронів — убивць українців «Орлан» та «Шахед» — «Герань» сьогодні відомі практично всім у нашій державі. Різне про них кажуть. Але хотілося б дізнатися від вас, спеціаліста, який предметно досліджує зразки цієї зброї агресора, на скільки унікальним є таке собі начиння цих апаратів?
— Якщо казати про БПЛА саме російського виробництва, серед тих, які нам вдалося дослідити, їхню «начинку», то з-поміж деталей, на яких був штамп російського технічного контролю на підприємствах-виробниках від військових представників рф, ми знайшли лише два вироби. Це «Комета ММТ» ВВТ — завадозахищений супутниковий навігаційний приймач для безпілотного літального апарата оперативно-тактичного рівня «Орлан-10». І також печатка техконтролю «ОТК» стояла на завадозахищеному пристрої БПЛА тактичного рівня «Гранат-3».
А в іншому всі комплектуючі, які використовуються в російських БПЛА, як і в безпілотних літальних апаратах ісламської республіки іран (ІРІ), іноземного виробництва. І належать вони до технологій подвійного використання. Тобто такі, що можуть бути застосовані для створення як цивільного, так і військового обладнання. Ноу-хау там як такого немає — все стандартизовано й уніфіковано.
— Тобто виготовляються з імпортованих росією компонентів?
— Так, у цих БПЛА дуже багато використовується комплектуючих виробництва США. Так само і в Shahed-131(136) — багато комплектуючих виробництва США, Німеччини, Японії та Південної Кореї. Такі самі дослідження паралельно проводили і фахівці з Головного управління розвідки МО України, підтвердивши своїми незалежними висновками наші твердження.
— Пане Андрію, не лише в журналістів, а й у пересічних громадян виникає природне запитання: а яким чином надходять ці комплектуючі до тієї ж росії, адже проти країни-терориста постійно запроваджуються нові й нові обмеження?
— Шляхів дуже багато. Твердження, що їх дістають з якихось блоків пральних машин, викликають великі сумніви. Не можна казати, що санкції не працюють, але ми маємо реальні приклади їх обходу. По-перше, контрабанда. По-друге, через треті країни як посередників. Будь-який типовий прийомо-передавач можна замінити на пристрій від іншого виробника з аналогічними характеристиками. Є типові стандартні неліцензовані частоти. Простіше кажучи, «банки частот». Так, може бути погіршення потужності передавача, погіршення чутливості приймача. Але це все можна оперативно замінити. Слід розуміти: БПЛА це свого роду конструктор.
— Але ж ви самі кажете, що санкції проти рф мають певну ефективність. А отже, і запаси комплектуючих мають властивість закінчуватися?
— Найбільш поширеними серед БПЛА є квадрокоптери та гексакоптери, які використовуються як для цивільних потреб, так і для вирішення завдань в інтересах силових структур. З товарами військового призначення у ворога є проблеми, а зі зразками подвійного використання — ситуація набагато простіша. Адже можна кваліфікувати той же прийомо-передавач чи мікроконтролер як такий, що використовується в персональних комп’ютерах.
І ось свіжий приклад. За результатами аналізу елементної бази та варіантів побудови модулів, складову частину трофейного зразка БПЛА ідентифіковано як малогабаритну адаптивну антенну решітку приймача глобальної системи супутникового позиціювання «Комета-М». Дата виготовлення в росії — серпень 2022 року. Приймач «Комета-М» сконструйований на основі технологічних рішень, що реалізовані в завадозахищених приймачах компанії Raytheon UK (Велика Британія), яка проєктує та виробляє приймачі глобальних систем супутникового позиціювання з технологією CRPA.
— Ви досліджували іранські «Шахеди». А що там усередині?
— У Shahed-136 основні складові частини вироблені в Сполучених Штатах Америки, Китайській Народній Республіці та інших країнах. Як приклад, основою завадозахищеного приймача глобальної системи супутникового позиціювання є технічні рішення американської компанії Agilent Technologies. ІРІ перебуває під жорсткими санкційними обмеженнями досить тривалий час. Попри це Іран усе це купує.
Є багато модифікацій тих самих «Орланів». Усе залежить від типу камери, яка може бути встановлена, та цільового навантаження. Це знову ж таки змінює форми та способи їх застосування.
Або така історія. На БПЛА Shahed-136 установлені двигуни Mado MD550. Вони виготовлені в ІРІ і є копією німецького двигуна Limbach L550. Але це копія. Іранці не дотримуються технологічного процесу оброблення металу, тоді як ті ж німці відомі тим, що ретельно підходять до всього процесу виробництва. Чому іранців якість не турбує? Бо їхні двигуни одноразового використання. В іранських копій функціонал занижений, але вони роблять його максимально мінімалістичним і дешевим.
— А чому ж росіяни таке й у такий спосіб не роблять?
— Роблять. Наприклад, БПЛА «Ланцет» виробництва «ZALA AERO GROUP Беспилотные системы». Їхня розробка та виробництво. Проте комплектуючі — всі західні. У них там є і різні канали управління. В соціальних мережах є велика кількість повідомлень про ці БПЛА. Здебільшого скептично-негативні. Та хоч би що там не казали, вони роблять багато шкоди.
З 2010 року росія почала випуск БПЛА «Форпост» — ліцензійної копії ізраїльського Searcher MkII — на потужностях ВАТ «уральський завод цивільної авіації» (УЗЦА). Так, це копія, але росіяни їх виготовляють.
Звичайно, вони потерпають від санкцій. Але наразі ми маємо зразки російських БПЛА з бортовими номерами за чотирнадцять тисяч.
Проте їм усе одно не вистачає наявних БПЛА. Вони вже почали використовувати БПЛА, які виготовлялися спеціально для підрозділів МНС рф. У нас був зафіксований випадок збиття такого російського БПЛА, як Supercam S350. Він узагалі призначений для виконання панорамної та планової аерофотозйомки та відеозйомки, моніторингу об’єктів інфраструктури, а також для інших схожих завдань. І аж ніяк не для військових.
Бувають узагалі унікальні екземпляри. Наприклад, БПЛА під умовною назвою «Картограф». Це засекречений російський розвідувальний БПЛА із сімейства «Птеро». Виробляється компанією АФМ-Серверс. Він розроблявся виключно для фсб рф. Містить на борту 12 камер для картографування місцевості.
Але не можна недооцінювати ворога. У них дійсно є цікаві напрацювання. Деякі схемотехнічні рішення можна й вітчизняним виробникам запозичити. Адже, як казав Сунь Цзи, «найнебезпечніше у війні — недооцінити противника».
Там також є далеко не тупі люди. Взяти ту ж систему скиду, яку вони зробили для свого «Орлану-10». Здається, нічого геніального. Але через його атаки гинуть наші хлопці. А значить для них є ефективність. Сумна для нас. І одне із завдань нашого Центру — вивчити їхні передові зразки й імплементувати в наше виробництво.
— То чи зможуть росіяни обійтися без іранців і їхніх БПЛА?
— Ні! Тому що інтенсивність використання БПЛА дуже висока. Є великі втрати їх з різних причин. Будь-яка війна передбачає такий аспект, як кошторис. Війна — великі фінансові видатки. Якби росіяни мали достатньо великий запас ракет різного типу базування, вони б узагалі обійшлися без БПЛА ударного типу та БПЛА типу баражуючий боєприпас.
