Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Контузія — це коли часто болить голова та турбує запаморочення, коли не можеш згадати слово, хоча знаєш його значення, коли постійний надокучливий шум у вухах, коли не можеш сконцентруватись і психуєш через кожну дрібницю і ще багато симптомів, що знижують якість життя.
Мінно-вибухова контузія — найбільш розповсюджена травма російсько-української війни. Адже по всій лінії фронту масово застосовується новітня зброя, що впливає як на організм у цілому, так і на центральну нервову систему. Саме цей «автограф війни» залишає війна ветеранам у мирному житті. На жаль, не так часто українські захисники мають висновок ВЛК щодо діагнозу «контузії». Важливо, як вони описують свій стан, якою є кількість таких епізодів, чи була втрата свідомості при них, на який час, нудота, блювання, втрата слуху, мови, запаморочення, втрата пам’яті, чи надавалась допомога. Це дозволяє спрогнозувати наслідки і правильно спланувати лікування. Основою явища, яке ми звикли називати контузією, є струс головного мозку. Це окремий травматичний вплив на головний мозок, до якого додається ураження слухового та вестибулярного апарату. Згодом травма може минути зовсім або мати наслідки двох типів: постконтузійного синдрому та хронічної травматичної енцефалопатії.
Фактори ризику розвитку постконтузійного синдрому:
Кількість епізодів впливу вибухової хвилі — випадки «накладаються» один на один, таким чином травматичний вплив накопичується і значно підвищує ризик розвитку постконтузійного синдрому та особливо хронічної травматичної енцефалопатії.
Якість, терміни та місце лікування травми в гострому періоді — неправильна організація лікування саме в цей період, відсутність динамічного лікарського нагляду, недотримання правильного режиму відпочинку та сну викликає тимчасову компенсацію травматичного процесу за рахунок напруженої роботи механізмів регуляції та адаптації, які тривають до певного часу. Але цей процес має свої межі, і згодом настає декомпенсація.
Вік і стать — у старшому віці та у жінок розвиток наслідків має більший шанс.
Попри розповсюдженість проблеми про постконтузійний синдром, існує чимало міфів.
Міф 1. Щоб побачити контузію, треба зробити МРТ.
В основі «контузії» лежить струс мозку, зміни при якому відбуваються на молекулярному та нейронному рівні, які МРТ «не бачить». Таке дослідження може побачити лише опосередковані ознаки наслідків травми — патологію оболонок мозку, якщо вони виникли.
Міф 2. Щоб вилікувати постконтузійний синдром, потрібні крапельниці.
Медикаментозне лікування, звісно, застосовується — для покращання окремих симптомів. Однак головну роль відіграє якісна реабілітація.
Міф 3. Щоб краще переносити постконтузійний синдром, треба уникати будь-яких фізичних навантажень.
Насправді уникати треба лише надмірних навантажень. Фізичні вправи, дозоване фізичне навантаження (переважно аеробне) є надпотужним ресурсом для відновлення мозку. Так у ньому будуються нові нейронні зв’язки для нового життя після травми.
Міф 4. Неможливість відновлення
Постконтузійний синдром з часом добігає покращення і в більшості випадків врешті-решт повністю зникає. Це не прогресуючий і не дегенеративний процес. Людина зможе почувати себе краще при правильному доказовому підході з подолання наслідків травми та завдяки власному бажанню бути здоровим!
Як правильно долати та навчитися контролювати постконтузійний синдром
Кожен кожний мозок є особливим, тож і постконтузійний синдром проявляється індивідуально і універсально водночас. Іноді прояви починаються через короткий час після травми, але найчастіше хвороба любить «зачаїтися» і проявлятися з усе більшою силою через два-три роки та пізніше.
Існує багато способів, щоб допомогти подолати постконтузійний синдром, але ж те, що працює в одних, може зовсім не спрацювати в інших. Здавалося б, прості методи в комплексі дають бажаний ефект:
· вестибулярна терапія або реабілітація;
· зорова терапія;
· психотерапія;
· здорове харчування;
· фізичні вправи;
· гігієна сну.
Лікування контузії — свого роду мистецтво поєднання знань, досвіду та лікарської інтуїції, а також партнерська робота декількох фахівців: невролога, психіатра, фізичного терапевта, лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, психолога. Нехтування наслідками контузії може призвести до високого ступеня непрацездатності та інвалідизації ветеранів.
Матеріал підготовлений на підставі довідника «Невидимі наслідки війни».
Фото ілюстративне
Підготувала Леся Медведенко
