Відео про порятунок подружжя оприлюднив підрозділ Департаменту активних дій ГУР МО України KRAKEN. Валентин Андрійович із дружиною Людмилою Миколаївною 29 серпня хотіли…
Армія рф, як можна судити, виходячи з досвіду одинадцяти місяців її загарбницьких дій в Україні, остаточно зробила ставку на кількісний чинник, на число, а не на вміння. Здається, їх дуже приваблює методика і стиль війни маршала жукова, який вразив у 1945 році американського генерала Айзенгавера, розказавши йому, як він знешкоджує ворожі міни — просто спрямовує туди своїх солдатів. Вони там гинуть і роблять у такий спосіб проходи для інших…
А наступи радянських військ по системі жукова взагалі були дуже простими — перша лінія атакувальників гине, знищена німецькою обороною, друга — гине, а третя — по трупах попередників таки ж проривається. Нинішні російські полководці можуть також спробувати закидати наші сили оборони іржавим танковим мотлохом зразка 60-х років минулого століття. Радянські танкові командири під час Другої світової війни використовували таку ж саму жуківську методику щодо бойових броньованих машин. Варто згадати знамениту битву під Прохорівкою у 1943 році, коли радянська сторона втратила танків у багато разів більше, ніж німці. Після війни Головний маршал танкових військ Ротмистров, який командував під Прохорівкою, розповідав своїм довіреним особам, як після битви його викликав до себе Сталін і сказав: «Что же ты, мудак, армию спалил, а ничего не сделал?» Навіть ненавчені солдати, якщо їх у 30-40- разів більше, можуть зламати оборону. Під Бахмутом російський ворог діє за жуковськими методами, 1-2 лінія гине під вогнем кулеметів і артилерії українських бійців, а 3-тя лінія по своїх трупах проходить.
Великих успіхів на цій ділянці фронту ворог не має. Але ми також зазнаємо втрат. Крім того, щоб знищити таку величезну кількість нападників, треба витратити багато боєзапасу, значний час і зусилля, треба скувати свої частини, позбавивши їх свободи маневру.
Отже, це дає результати для сторони, що не спроможна запропонувати якісь нестандартні військові дії, тупо виснажує супротивника. Вони й себе виснажують, але маючи набагато більше «гарматного м’яса», можуть цим не перейматися.
Надихнувшись «жуковщиною», російське військово-політичне керівництво збирається мобілізувати щонайменше мільйон резервістів. Це серйозне випробування для нас. На жаль, кілька років тому наша країна підписала договір про заборону протипіхотних мін. А саме вони дозволили б зупинити величезні маси ворожої піхоти. Це був один із шкідливих актів самороззброєння України: відмова від стратегічної ядерної зброї, втрата тактичної, передача багатьох видів зброї росії (тепер по нас стріляють деякі з переданих рф за часів Кучми ракет), втрата стратегічних бомбардувальників тощо.
Але ще є ракети до «Хаймерсів», які містять десятки тисяч вольфрамових кульок, що змітають ворожу піхоту повністю. Дай Боже, отримати від наших партнерів більше таких ракет.
Усі методи боротьби з піхотною ордою супротивника мають бути використані. Боротися з нею можна цілком успішно. Це не перша така спроба атаки масою в історії воєн…
