Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Саме під такою назвою на сторінках американського журналу Time з’явилася стаття постійного представника Президента України в АР Крим Таміли Ташевої.
У ній вона пише про те, як після звільнення Херсона і з наближенням звільнення Криму від окупантів дедалі більше західних оглядачів почали публікувати статті щодо «моря крові під час звільнення» неіснуючих російських партизанів, які начебто будуть боротись за Крим, та розкриває абсурдність закидів про те, що «Крим завжди був російським».
«Майже через дев’ять років після російської окупації Криму у 2014 році фактичний консенсус західних спостерігачів сформувався навколо ідеї засудити окупацію, але уникати значних зусиль, які мали б реальний вплив на росію та змусили б її поважати принцип недоторканності кордонів. Проте після нещодавніх успіхів української армії у звільненні Херсона деякі провідні міжнародні ЗМІ почали обговорювати та публікувати перспективи деокупації Криму, здебільшого аргументуючи, чому Україна повинна триматися осторонь. Але вільний Крим так само неминучий, як і відсіч російських військ від Києва. Оборона столиці була першим кроком, і похід триватиме, поки вся Україна не стане вільною. Одним із найпоширеніших аргументів проти звільнення Криму Україною є глибоко вкорінене (навіть якщо воно не визнається) переконання, що „Крим завжди був російським“ і що люди, які живуть на півострові, є росіянами, які хочуть бути частиною Росії. Це припущення ігнорує, коли і як російське населення прибуло в регіон. Претензії на російський Крим ігнорують багату історію півострова та його різноманітність, яка тривала століттями, поки Російська імперія вперше не анексувала та колонізувала його у 18-му столітті», — йдеться в матеріалі.
Також Таміла Ташева пригадує, як корінне населення півострова, тобто кримські татари, які проживали там за сотні років до приходу росіян почало зменшуватися через колонізацію, репресії та сталінську депортацію, натомість їхні опустілі будинки заповнили російські колонізатори. Вона пише, що «сьогодні москва продовжує цю політику. Самоврядний і представницький орган Меджліс кримських татар заборонено, а його члени переслідуються. 109 зі 155 кримчан, ув’язнених на півострові та в материковій частині росії за політичними мотивами, є кримськими татарами. Окрім масового припливу російських військовослужбовців та їхніх сімей, окупаційних правоохоронних органів та державних службовців, за різними оцінками, не менше як 700 000 російських цивільних осіб отримали підтримку та підтримку в переселенні до Криму після вторгнення 2014 року. Якщо Крим можна вважати „російським“, то це результат жорстокої насильницької колонізації, яка тривала століттями і триває сьогодні».
Варто зауважити, що ці питання прозвучали й на обговоренні «Україна та майбутній світовий порядок», організованого у рамках Всесвітнього економічного форуму 2023 у Давосі. Зокрема постійний представник Президента України в АР Крим Таміла Ташева під час свого виступу наголосила міжнародним партнерам на тому, що хоча дехто вважав питання Криму «закритим», але не Україна.
«Звільнення Херсона змусило світ повірити, що Крим також буде деокупований, однак ми цю віру не втрачали впродовж усієї окупації. Для окупованого Криму ця війна кровопролитна вже 9 років. Десятки безвісти зниклих активістів і сотні політв’язнів… Ми не можемо дозволити, щоб це продовжувалося, поширювалося на решту території України, на інші країни!», — заявила українська кримськотатарська правозахисниця.
Вона також акцентувала увагу на тому, що «від токсичних російських наративів страждає не лише Україна, а й увесь світ. Те, що провідні медіа транслюють пропозиції „не поспішати зі звільненням Криму“, доводить — старі наративи, які датуються часами російської імперії та срср, змушують людей вірити, що Крим нібито є російським. Ці наративи змушують ігнорувати незліченні репресії та насильства, які Москва чинила в Криму ще з 18-го століття».
Таміла Ташева зауважила, що після стількох років окупації реінтеграція Криму буде нелегкою. Наразі це розуміють усі. Тому й триває робота над різними стратегіями: правовими, економічними, інфраструктурними.
«Ми хочемо також розраховувати й на тих наших громадян, які досі там і чекають деокупації. Таких, як мій старий добрий друг, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Джелял Наріман, який засуджений на 17 років за підтримку територіальної цілісності України — фактично за участь у саміті „Кримської платформи“. Він один із тих, хто змушує мене вірити в те, що реінтеграція Криму буде успішною, і хто дає мені мотивацію працювати — для деокупації Криму, забезпечення прав корінного народу та включення Криму разом з материковою частиною України в розвинений європейський простір», — підсумувала постійний представник Президента України в АР Крим.
Наприкінці Таміла Ташева висловила сподівання, що незабаром зможе побачити міжнародних колег і партнерів у вільному Криму.
Фото з мережі інтернет
