«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Напередодні Дня вшанування захисників Донецького аеропорту наші кореспонденти мали можливість поспілкуватись з одним з учасників героїчної оборони летовища у січні 2015-го.
Це військовослужбовець ЗСУ Віталій П’ясецький, про якого АрміяInform вже писала.
Чи змінився Віталій за ці вісім років? Чим відрізняються нинішні бойові дії від тих, що були у січні 2015-го? Та що з бойовим духом у нинішніх військовослужбовців? Про це читайте в нашому матеріалі.
— Однозначно, інтенсивність бойових дій нині в рази є вищою, ніж те, що було у січні в Донецькому аеропорті. Важко було тоді в терміналах, але це не можна порівняти з тим, у яких умовах воює піхота зараз. На цьому етапі війни збільшилась інтенсивність артилерійських, ракетних обстрілів. Немає місця, де ти можеш на сто відсотків бути в безпеці. У 2014-2015 роках до того ж ворожа авіація не працювала, — розповідає Віталій.
Він каже, що частина хлопців, які пройшли з ним оборону ДАПу, нині знову воюють у лавах ЗСУ.
— Щодо нашого бойового духу тоді й зараз, то великої різниці не бачу. Єдине, що зараз менше розмов про «зраду», — відмічає військовий.
Він додає, що бачить зміни в собі, які сталися від 2015-го й до сьогодні:
— Тепер у мене менше моментів, коли впадаєш у відчай. Більш тверезо дивлюсь на стресові ситуації. І хлопцям, які приходять до нас по мобілізації і без досвіду, стараюсь спокійно все пояснювати, обґрунтовувати, розвіювати їхні страхи та сумніви… Нині стараюся бути обережним і зайвий раз не випробовую долю. Але якщо треба поїхати та поміняти хлопців на позиції — неважливо, де вона й наскільки там гаряче — їду й роблю свою роботу.
читайте також:
Віталій зауважує, нині його спеціалізація повністю відрізняється від тої, що була у 2015-му.
— У чомусь нова спеціальність набагато цікавіша, але менш ризикована. Тепер ми постійно прикриваємо піхоту. І, буває, що часто перебуваємо з ними в тісній взаємодії, поряд на позиціях або за ними. Але коли перетинаємося, то розуміємо, наскільки піхоті зараз складно.
Фото — з особистого архіву військовослужбовця
