Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Цього тижня авторитетне американське видання CNN розмістило змістовну аналітичну публікацію з досить красномовним заголовком How Ukraine became a testbed for Western weapons and battlefield innovation. Матеріал присвячено Україні як майданчику для випробувань західного озброєння та інноваціям на полі бою. Зокрема, її автори звертають увагу, що під час бойових дій застосування українцями артилерії та ракетних комплексів американського виробництва здійснюється за участю «саморобної системи цілевказівки, яку Україна розробила на полі бою», де українське програмне забезпечення перетворило звичайні планшети та смартфони на інструменти управління вогнем тощо.
АрміяInform вирішила ознайомити наших читачів з основними тезами публікації.
Так, щодо застосування українцями артилерії та ракетних комплексів американського виробництва здійснюється за участю «саморобної системи цілевказівки, яку Україна розробила на полі бою», де українське програмне забезпечення перетворило звичайні планшети та смартфони на інструменти управління вогнем. Результатом став мобільний додаток, який передає супутникову та іншу розвідувальну інформацію до алгоритмів цілевказівки в реальному часі. І оскільки мова йде про комп’ютерну програму, а не апаратне забезпечення, значно спрощується її інсталяція та оновлення, які доступні широкому колу персоналу. Автори публікації стверджують, що ефективність наведення вогню української артилерії на російські цілі за такої ІТ-підтримки підтверджують американські офіційні особи.
Згадування на початку публікації про наведене українське військове «ноу-хау» є лише одним із прикладів із десятків інновацій для поля бою, які в Україні з’явилися протягом майже року війни. До речі, часто вони є дешевими та простими рішеннями для вирішення значних завдань.
Як інші приклади автори статті згадують невеликі «цивільні» дрони, які після незначної «модернізації» скидають гранати та інші боєприпаси на російські війська. Відповідно набули поширення 3D-принтери, які виготовляють необхідні запчастини до техніки, що дозволяє військовослужбовцям її ремонтувати в польових умовах. Фахівці навчилися переобладнувати звичайні пікапи в мобільні ракетні установки. Також українські авіатори знайшли рішення з адаптації сучасних американських ракет до радянських винищувачів, таких як МіГ-29. Серед власних розробок згадується протикорабельний ракетний комплекс «Нептун», який може вражати російський флот з відстані майже 200 миль.
Як наслідок, наведена українська винахідливість справила враження на офіційних осіб США, які високо оцінили здатність Києва розробляти інноваційні рішення для своїх потреб на полі бою, заповнювати тактичні прогалини, залишені більшою та досконалішою західною зброєю.
Тому і офіційні особи, і аналітики на основі інформації з відкритих джерел впевнені, що Україна стала справжньою бойовою лабораторією для дешевих та ефективних рішень збройного протиборства.
Як зазначив з цього приводу Сет Джонс, директор програми міжнародної безпеки в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень: «Їхні інновації просто неймовірно вражають».
Надаючи нам озброєння та військову техніку, наші партнери теж мають певну користь. Адже це стало рідкісною можливістю вивчити, як західні системи зброї ефективні проти російських засобів протидії, а також отримати досвід експлуатації під час їх інтенсивного використання. Ціла низка науково-дослідних та інших структур у ЗС США відстежують, як росія використовує наявні засоби протиборства, зокрема, дешеві іранські одноразові ударні безпілотники проти об’єктів української енергосистеми.
Зазначається, що Україна стала «абсолютно збройовою лабораторією у всіх сенсах», тому що багато зразків озброєння та військової техніки раніше ніколи не використовувалося у війні між двома розвиненими країнами. Як з цього приводу заявило джерело видання, знайоме із західною розвідкою: «Це бойове тестування в реальному світі».
За словами іншого американського військового офіцера для авторів публікації, виявилося, що деякі високоточні системи, передані українським військовим, такі як безпілотник Switchblade-300 або відома протирадіолокаційна ракета, показали меншу ефективність на полі бою, ніж очікувалося. Відповідно наведене мотивує розробників зазначених засобів шукати нові рішення для підвищення бойової ефективності.
З іншого боку, легка реактивна система залпового вогню M142, відома також як HIMARS, виявилася критично важливою для успіху України, стала фактично одним із чинників успішних контрнаступальних та оборонних дій Сил оборони, а також дала цінні уроки для технічного обслуговування та ремонту цих систем, які однозначно корисні при їх інтенсивному використанні. Маючі навіть обмежені запаси ракет для HIMARS, українські військові змогли створити хаос для російського командування, завдаючи ударів по командних пунктах, складах постачання тощо. Автори публікації не приховують, що це є дуже цінним досвідом, який буде сумлінно вивчатися у збройних силах країн-партнерів.
CNN також пише, що важлива інформація отримана стосовно американської гаубиці M777, особливо в частині зношення стволів. Адже через використання значної кількості снарядів зазначене зробило нашу артилерію менш точною.Як зазначило інше анонімне джерело, що один з уроків, який слід винести з цього конфлікту, полягає в тому, що буксирувана артилерія (наприклад, згадана вище система M777), може взагалі залишитися в минулому. Адже їх важче швидко переміщати, щоб уникнути вогню у відповідь на тлі активного використання дронів-розвідників та інших систем спостереження, від яких «нині дуже важко сховатися».
Українці також запровадили інші численні тактичні інновації, які вразили західних фахівців. Наприклад, ще в перші тижні війни українські військові активно та успішно використовували для відбиття наступу росіян на Київ невеликі групи мобільної піхоти, озброєні переносними комплексами Stinger і Javelin, іншими вогневими засобами.
США також уважно вивчали конфлікт, щоб винести більш масштабні уроки про те, як може вестись війна між двома сучасними націями у 21-му столітті.
Як сказав з цього приводу Джим Гаймс, член Комітету з розвідки Палати представників Конгресу США, коли мова заходить про засвоєні уроки, «про це можна написати книгу».
Видання також звертає увагу, що оборонні підприємства США швидко засвоюють уроки війни в Україні, як у плані удосконалення озброєння, так і щодо їх продажів. Наприклад, відома оборонна компанія BAE Systems оголосила, що «успіх росії з їхніми дронами-камікадзе вплинув на те, як вона розробляє нову броньовану бойову машину для армії, додавши більше броні для захисту солдатів від атак згори».
Інший приклад — ще в перші дні війни Національне агентство геопросторової розвідки направило п’ять легких безпілотників спостереження з високою роздільною здатністю в розпорядження Командування спеціальних операцій США в Європі — на випадок, якщо вони можуть стати у пригоді в Україні. Безпілотники, виготовлені компанією під назвою Hexagon, не були частиною відповідної програми МО США, що свідчить про експериментальний характер їх використання для здобуття необхідного досвіду. Віцеадмірал ВМС США Роберт Шарп (голова Національного агентства геопросторової розвідки в той час) публічно визнав, що США навчили «військового партнера» в Європі застосуванню цієї системі: «Це дозволяє вам піти під хмарний покрив і зібрати власні (георозвідувальні) дані».
Наразі є підстави вважати, що для американських військових дешеві одноразові ударні безпілотники стануть одним із головних пріоритетів для оборонних замовлень.
Тому є підстави сподіватися, що надання нам нових високотехнологічних зразків озброєння західних країн, таких як ЗРК Patriot або основних бойових танків «Челленджер», значно розширить досвід ЗС України та збройних сил західних країн щодо протистояння сучасним російським озброєнням.
