Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Один із засновників Company Group Team, учасник бойових дій із позивним «Док» розповів про власний шлях воїна та етапи створення мілітарного ком’юніті.
— Розкажіть, як потрапили до лав ЗСУ?
— Особисто я знав зі школи, що стану військовим. Питання було лише в тім, де у війську буде моє місце. На той час, а це — 2012–2013 роки, армія була у занепаді, престижною, серед моїх однолітків, така робота не вважалась. Я почав торувати шлях військового медика. А що, раптом в армії не складеться, то в цивільному житті така спеціальність точно знадобиться, і вступив до медичного училища. Коли навчався на другому курсі, русня анексувала в України Крим, почалася російсько-українська війна. Між сесіями в училищі, у 2014-му, як доброволець брав участь у бойових діях на Донбасі. Так, під час однієї з чергових ротацій на фронт мені запропонували спробувати пройти відбір до одного зі спецпідрозділів Збройних Сил України. Я його пройшов, і так пов’язав своє життя зі ЗСУ. Нині я курсант одного з військових вишів.
— Що стосується ідеї створення ком’юніті, як це було?
— Ми створили громадську організацію, головна ідея і призначення якої було військово-патріотичне виховання молоді. Саме тоді почала зароджуватися гра «Джура». І на цьому ґрунті, на тих змаганнях, зборах, у тій патріотичній атмосфері я познайомився з друзями-однодумцями і ми почали працювати в напрямку правильного виховання юнаків та власного вдосконалення нас як відданих і вправних воїнів-захисників. Нас об’єднала спільна ідея.
— Розкажіть детальніше про головну мету цього проєкту.
— Перед собою ми поставили завдання правильної комунікації через побудову образу справжнього захисника, його представлення, героїзацію на прикладах козаків-характерників та сьогоднішніх незламних воїнів, які від 2014 року боронять Україну від російського окупанта. Обличчя нової, сучасної української армії — спортивної тілобудови, фізично добре розвинутий, розумний, кмітливий, сильний, сміливий військовослужбовець, який є професіоналом своєї справи. На ньому зручний сучасний камуфляж, спорядження за останнім криком мілітарних стандартів і найкраща у світі зброя. Це все реально, і все це в Україні, бо український солдат — найкращий воїн у світі. Щоб цивільний сектор і люди, яким не вистачає мотивації в армії, подивились і вирішили: «О, хочу бути таким, як Він. А що треба для цього? — треба над собою працювати, гартувати себе, прагнути досягти того розумового і фізичного рівня, аби сягнути планки під назвою «Найкращий воїн у світі — український захисник». Вважаю за необхідне наголосити, що не сучасне спорядження та зброя роблять з аматора професіонала, а вміння ними користуватися, відпрацьоване до автоматизму.
— Як з’явилась назва Company Group Team?
— Назва прийшла не одразу, міркували над нею довго, та одностайне рішення з’явилося миттєво і враз! Ми від початку нашого формування були інакшими, відрізнялися від різних штатних підрозділів і військовослужбовців, які проходили в них службу. Ми були таким собі осередком високовмотивованих бійців, які хотіли якісних змін в армії. Починали ми ці зміни із себе. Ми працювали довго і багато над індивідуальним вдосконаленням кожного члена групи та 24/7 не вилазили з полігонів, стрільбищ, лісів, де вдосконалювали вміння і навички в тактиці дій малих груп. Багато аналізували, вивчали досвід роботи спецпризначенців армій НАТО провідних країн світу, вибудовували свою власну систему підготовки. Якось, після завершення чергових курсів вивчення тактики дій малих підрозділів: company — рота; group — група; team — відділення, хтось із побратимів подав чергову ідею назви, а саме — Company Group Team, не сподіваючись особливо на загальну підтримку команди. Та всім вона сподобалась, відтоді ми CGT. За добу вже мали свій перший логотип.
Чого постало питання мерчу? Коли ти приїздиш на якісь збори чи змагання, або навіть в середині підрозділу, краще мати свою фішку, аби вирізнятись — патчі, різні нарукавні знаки. Потім ми на всю команду виготовили кофти з логотипом. Побачивши їх, інші військовослужбовці із сусідніх підрозділів захотіли мати такі ж самі, готові були купувати для себе, у подарунок друзям тощо. Так ми розпочали виготовлення сувенірної продукції, елементів одягу з нашим мерчем, що дало можливість донатити на фронт не з власної кишені.
Наразі всі кошти з продажів мерчу команди йдуть на різні потреби наших бойових побратимів, які нищать російського окупанта по всій лінії оборони і в тилу ворога.
— Розкажіть про вашу сторінку в інстаграмі?
— Коли ми тільки заснували цей рух, в інформаційному просторі практично не було платформ для обміну досвідом з групами подібними до нашої. На сьогодні майже кожна група, рота, батальйон, має свою сторінку в інстаграмі, — і як на мене, це добре. При цьому ми тісно співпрацюємо з відповідними контролюючими органами, суворо дотримуємося чітких правил інформаційної гігієни, головне з яких — не нашкодити собі, побратимам, Збройним Силам України. До того ж інформаційний супровід нашої діяльності, яскраві сторіз роботи підрозділів ЗСУ зі знищення російських окупантів має потужний позитивний інформаційний вплив на українське суспільство, яке в тилу працює на нашу спільну Перемогу. Ми викликаємо співчуття до постраждалих і загиблих українців, пробуджуємо злість і люту ненависть до ворога, викладаємо контент про важку та успішну роботу наших Сил оборони в нелюдських умовах на найважчих напрямках фронту. Цим ми щоразу підтверджуємо, що Україну від русні захищають найкращі її воїни, які майстерно володіють сучасною зброєю зі всього цивілізованого світу.
Ми добре обізнані про всі аспекти поширення контенту. Що можна давати, на що табу, що треба «блюрити», де краще не ризикувати, аби ворог не використав це проти нас.
Окрім цього, я вважаю, було б класно, якби був такий собі спеціальний посібник для кожного військовослужбовця типу: «Як правильно палити русню в інстаграмі». Адже зараз, попри всі заборони, цікава для ворога інформація все ж таки потрапляє в мережу. І враховуючи методику ОSINT, яка використовується з обох фронтів, знайти цікаві дані зовсім не важко. Та коли вся потужність інфопростору ефективно працює проти ворога — це вогонь!
— Чи маєте якісь нові ідеї на перспективу?
— Сьогодні ми, окрім Company Group Team, створили через наших партнерів ще й Company Group Logistics Section — це буде виробництво спорядження та одягу мілітарного напрямку, необхідного для нашого використання і для підрозділів, які користуються нашим мерчем. Крім того, CGT виготовляє патчі, футболки та худі, які носять як військові, так і цивільні не лише в Україні, а й в інших країнах світу. Наше кредо незмінне — патріотизм, професіоналізм, самовдосконалення.
— Дякуємо за інтерв’ю, разом до Перемоги!
Фото з архіву «Дока» та сторінки PSDinfo
@armyinformcomua
Російського агента, який намагався встановити GPS-маячок на спецтранспорт з колони ЗСУ на Кіровоградщині, засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Прикордонники Чопського загону затримали 49-річного закарпатця, який видавав себе за рибалку, щоб дістатися Словаччини.
На Сумщині аеророзвідники артилерійського дивізіону «Грім» 225-го окремого штурмового полку вистежили ворожу штурмову групу. Вони терпляче дочекалися, поки окупанти зберуться в одному з будинків села Олексіївка, після чого завдали точного удару 152-мм калібром.
Оператори безпілотних систем Сил оборони вполювали моторний човен російських загарбників разом з екіпажем.
Українські військові пояснили алгоритм прийняття рішень щодо ударів по місцях накопичення російських окупаційних сил.
У вівторок, 7 жовтня, Міністр оборони України Денис Шмигаль провів зустріч з новопризначеним надзвичайним і повноважним послом Німеччини Гайко Томсом.
від 20100 до 58000 грн
Краматорськ
Донецький зональний відділ ВСП
від 20100 до 20100 грн
Рівне
Державна прикордонна служба України
Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…