Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
Щодня у громадському наземному транспорті ми чуємо заклик: у разі оголошення повітряної тривоги негайно покинути цей транспорт та пройти в найближче укриття. Що цікаво, де саме розташовані ці укриття вздовж маршрутів, не має жодного уявлення абсолютна більшість пасажирів — автор перевірив інформацію у спілкуванні прямо «на колесах». Та й зі сховищами картина, на думку експертів і не тільки, не ліпша. Позаяк не кожен підвал — сховище, і в деяких випадках перечекати тривогу та обстріл безпечніше у квартирах. Чому так — з’ясовував кореспондент АрміяInform.
З досвіду громадян Ізраїлю
Ця багатостраждальна країна піддається ракетним обстрілам, бомбардування восьме десятиліття поспіль. Усе його населення, навіть діти, знають, як поводитися під час повітряної загрози й за ознак можливого теракту. Чимало користувачів соцмереж з Ізраїлю із самого початку широкомасштабного вторгнення ординців на нашу землю діляться з українцями власним досвідом. Наприклад, у своєму дописі користувачка Севіль Велієва радить, якщо тривога застала вас на вулиці, в громадському транспорті чи автівці, забути про «сором».
Щойно почули будь-який вибух недалеко від вас — падайте на землю. Спробуйте знайти будь-яку стіну-укриття: бетонний блок, заглиблення в землі тощо. Найбільшу небезпеку під час обстрілів становлять уламки ракети, цегли та бетону, скла, тож що нижче ви до землі — то вам безпечніше. Ляжте ниць, голова опущена, руки прикривають потилицю, дітей максимально прикриваємо власним тілом. Не піднімайте голову й не рухайтесь без потреби до того, як небезпека мине.
Якщо обстріл застав вас у приміщенні — на роботі чи вдома — найперше перейдіть у кімнати без вікон, а якщо таких немає — тримаємося далі від вікон та будь-яких засклених предметів. У будь-якому разі тримаємося ближче до так званих несучих (капітальних) стін. Потрібно сісти на підлогу біля стіни, пам’ятаючи про правило двох стін — які повинні врятувати вас від уламків.
Якщо ж ви живете у приватному будинку й ховатиметеся у підвалі чи льосі, залиште на видному місці великий плакат із написом, що під час обстрілу ви перебуваєте там. Є велика ймовірність того, що підвал під час обстрілу може завалити, поховавши людей одним махом. Особливу загрозу це становить у багатоповерхівках, тісні підвали яких не розраховані під бомбосховища та захаращені трубами комунікації та електромережами. Перспектива бути вбитим струмом або звареним живцем — не з найкращих.
Тому іноді, коли обстріл уже розпочався, перечекати його краще в будівлі. Пані Севіль стверджує: якщо приміщення розташоване на верхніх поверхах — слід вийти на сходовий майданчик і спуститися на кілька поверхів, щоб доступ до вулиці був ближчим. Само собою, у жодному разі не можна користуватися ліфтом. І зрозуміло, найкраще ховатися в найближчому бомбосховищі, коли там є вентиляція, потужне перекриття та кілька виходів, не кажучи вже про укриття в метро, закритих паркінгах, підземних переходах тощо…
Чому квартира іноді безпечніша, ніж підвал чи погріб
Деякі типи будинків є стійкішими до руйнування й можуть тією чи іншою мірою витримати артилерійські обстріли, удари дронів і ракет. А у яких будинках краще не ховатися в підвалах за будь-яких умов, про що низці наших видань розказав український будівельний експерт Едвард Пухаєв.
Експерт каже, що коли ви живете в будинках, побудованих з 1920 по 1950 роки, потрібно мати на увазі, що це цегляні будинки з дерев’яним перекриттям дахів. Через стовідсоткову ймовірність пожежі під час обстрілів потрібно залишати такий будинок обов’язково та бігти до найближчого надійного укриття, бомбосховища — які вам слід визначити завчасно.
Цегляні радянські будинки 50-80 років та панельні будинки 70-80 років є, на його думку, найгіршими щодо захисту конструкцією через лавиноподібний тип їхнього обвалення. Тому у разі тривоги потрібно негайно спустися на середні поверхи таких будинків, а також стежити, щоб між місцем вашого перебування та місцем імовірного влучення було щонайменше дві стіни (правило двох стін), одна з яких зможе взяти на себе удар, а друга — «зловить» уламки від першої. Підвал — відносно безпечне місце в будинку, але тільки не в панельних будинках. «Хрущовки» та «брежнівки» вкрай «крихкі» у разі обвалу й складаються, мов карткова хатинка, стаючи пасткою.
Будинки 2000-2010 років переважно цегляні. Конструкція цегляних споруд, збудованих у нульових роках теперішнього століття — непоганий варіант у порівнянні з панельними будинками, але вони програють у безпеці новобудовам. Тому найбезпечнішими будинками Пухаєв вважає новобудови до 2022 року. Їхні монолітно-каркасні конструкції найкраще захищають від ударів.
Саме такий тип будівель найбільш розповсюджений у сучасному житловому будівництві. Тож якщо ви живете в багатоквартирному будинку, побудованому після нульових років, ваші шанси, що споруда вціліє, великі. Проте це не означає, що потрібно нехтувати сигналами повітряної тривоги. І у якому б захищеному домі ви б не жили — це не звільняє вас від обов’язку зважати на міркування безпеки та спускатися до укриття разом із сім’єю та сусідами.
Замість післямови
І повернуся до того, з чого розпочав ці рядки. Ліниве нехтування власною безпекою, життям ваших близьких та дітей ні до нічого гарного не призведе. Кожне місто й містечко має електронну карту укриттів та сховищ. Зафіксуйте ті, що розміщені вздовж ваших щоденних маршрутів до місця роботи, родичів тощо. Й вимагайте від водіїв громадського транспорту, щоб вони зупинялися й під час оголошення повітряної тривоги висаджували людей поблизу від них. Усе інше описано вище…
