Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Польща та Південна Корея завершили переговори щодо закупівлі близько 300 реактивних систем залпового вогню K239 Chunmoo.
Планується, що перші південнокорейські пускові установки, які виробляє компанія Hanwha Group, будуть поставлені до Польщі вже цього року. На додаток до цих пускових установок Польща планує придбати велику кількість ракет: високоточних із дальністю пуску до 70 км і тактичних — з дальністю до 300 км. Загальна вартість цього контракту не розголошується. А експерти на підставі аналізу угод, які підписує Сеул щодо продажу та постачання танків, гаубиць і літаків, висловлюють думку про те, що Південна Корея перетворюється на потужного виробника зброї.
У польському міністерстві оборони високо оцінюють тактико-технічні характеристики РСЗО K239 Chunmoo та стверджують, що війна в Україні наочно демонструє: від артилерії значною мірою може залежати перевага на полі бою. Тож Варшава приділяє цьому питанню підвищену увагу з огляду на власну безпеку.
Також відомо, що Польща планує придбати у США близько 500 ракетних систем високої мобільності M142 (HIMARS). Ці артилерійські системи, які використовує Україна для відбиття російської агресії, чудово зарекомендували себе під час бойових дій та завдали великих втрат окупантам.
Однак з огляду на постачання HIMARS не лише в Україну, а й іншим союзникам та партнерам США, найімовірніше, Польща не зможе відразу отримати стільки американських систем, скільки планувалося спочатку. Тому замовлення HIMARS для міноборони Польщі буде розділено на декілька етапів, але, на думку і польських, і американських військових експертів, Варшава обов’язково отримає цю сучасну зброю в повному обсязі. Адже війна в Україні та бойові дії, які тривають у найближчому сусідстві з кордонами НАТО (зокрема Польща є членом Північноатлантичного альянсу з 1999 року), чітко демонструють, що безпека східного флангу має вирішальне значення для стабільності всього Альянсу.
І на сьогодні в Польщі дуже гарно пам’ятають знакову промову президента Леха Качинського у серпні 2008 року в Тбілісі, коли він прибув до Грузії, щоби продемонструвати міжнародну підтримку країні, яка теж піддалася російській агресії. «Ми добре знаємо: сьогодні Грузія; завтра Україна; післязавтра країни Балтії; і тоді, можливо, настане час для моєї країни, Польщі», — наголосив тоді Лех Качинський.
Тож уже сьогодні Польща, яка з першого дня російського широкомасштабного вторгнення стала центром гуманітарної й військової допомоги, що надходить в Україну з усього світу, а також надала безпечний притулок для мільйонів українських біженців, найактивнішим чином зміцнює власну безпеку, зокрема через придбання надсучасної зброї.
