Навчально-науковий інститут фізичної культури та спортивно-оздоровчих технологій є структурним підрозділом Національного університету оборони України, який проводить підготовку курсантів, для подальшої служби на посадах…
Минулого разу ми розповідали про чотирьох військовослужбовиць ЗСУ — учасниць фотопроєкту «Жіночі образи фронтових міст України», відтвореного за мотивами робіт української ілюстраторки Наталії Захарової. Сьогодні розповімо про дівчат, які втілювали образи Сум, Чорнобиля, Гостомеля та Запоріжжя.
Суми
Старший сержант Світлана Калініна, яка втілює образ Міста-героя Суми, проходить службу в лавах Окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого разом із чоловіком, сином та племінниками. Служить на посаді начальника складу. В українському війську жінка вже близько 12 років, за її плечима 5 ротацій у районі проведення АТО/ООС. А до служби в армії Світлана лікувала тварин: за освітою вона ветеринарний лікар.
— ЗСУ — це сила і я є її частиною! — любить промовляти військовослужбовиця.
Повномасштабне вторгнення жінка зустріла на Рівненському загальновійськовому полігоні. Разом із бригадою пройшла бої за Житомирщину, Київщину, далі були Миколаївська область, Донбас, Харківщина.
— Не має значення, яке українське місто я втілювала. Будь-яке місто, містечко, село, селище або хутір продемонстрували незламність перед ворогом та готовність до подальшої оборони. Я готова оборонятися й упевнена: Суми та його мешканці готові завжди чинити опір та нищити окупантів!
Чорнобиль
Леся Філімонова єдина учасниця фотопроєкту, яка вже не є військовослужбовицею ЗСУ. Напередодні повномасштабного вторгнення росіян на територію України, 23 лютого 2022 року о 18 годині вечора, жінка разом із чоловіком вступила до одного з батальйонів Київської ТрО.
— А вже зранку надійшов наказ від командира про прибуття до військової частини. Ми отримали зброю та висунулися для виконання бойового завдання — обороняли Київ з боку Броварів.
Після того, як під тиском Сил безпеки та оборони окупати здійснили «жест доброї волі», покинувши Київщину, батальйон, в якому проходила службу Леся, був перекинутий на Харківщину та боронив українські землі на цьому напрямку. Восени з об’єктивних причин жінка звільнилася з лав ТрО. Наразі вона є очільницею київського осередку «Пласту» та займається патріотичним вихованням молоді.
Авторка матеріалу запропонувала Лесі образ Чорнобиля. Жінка із захватом сприйняла пропозицію.
— Чорнобиль — це Полісся! Коли мені запропонували образ цього міста, на думку спала стрічка «Брама». Це така прадавня сила, яка пережила навали багатьох ворогів, вони там собі згинули в болотах, а ми залишилися!
Гостомель
Образ Гостомеля втілювала заступник — начальник мобілізаційного відділу одного з міських ТЦК та СП Харківської області майор Марина Зінченко.
Свого часу дівчина закінчила військову кафедру Харківського національного університету Повітряних Сил України, а потім призвалася за мобілізацією.
Повномасштабне вторгнення разом із чоловіком, теж військовослужбовцем ЗСУ, зустріла в рідному місті, яке розташоване за кілька кілометрів від кордону з країною-агресором. Подружжя передало дитину батькам та вибули в район збору для виконання бойових завдань. Після звільнення міста, де Марина проходила службу до орківської навали, вона повернулася туди та продовжує виконувати обов’язки за посадою, попри те, що населений пункт постійно перебуває під вогнем окупантів.
— Гостомель для мене — це місто авіаторів та літаків, місто нашої «Мрії», яку ми обов’язково відбудуємо! — ділиться думками жінка.
Запоріжжя
Старший солдат Ростопчина Марія — військовослужбовиця Окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, оператор-радіотелефоніст. До лав ЗСУ призвалася навесні 2016 року, щойно закінчивши виш.
— Вступила до лав ЗСУ, бо з дитинства вважала, що військові це гордість країни! — ділиться Марія.
Разом із побратимами дівчина пройшла 5 ротацій на сході країни в районі проведення АТО/ООС, а повномасштабне вторгнення орків зустріла в пункті постійної дислокації в місті Володимир. Далі були виконання бойових завдань на Дніпропетровщині та Харківщині.
— Для мене втілювати образ Запоріжжя — це честь. Дуже сильне місто, яке вже впродовж майже року чинить опір окупантам і, впевнена, не впаде під ворогом ніколи!
Далі буде…
Фото Михайло Нікіпєлов
