Бригада використовує тактику, яка дозволяє порушувати противнику намічені наступальні плани та нав’язувати власні правила ведення бою. У черговому матеріалі циклу «Бригада для супергероя» про…
АрміяInform публікує цикл матеріалів про військовополонених (попередні частини — в посиланнях наприкінці тексту. — Ред.). Сьогодні до вашої уваги інформація, що розкриває стосунки військовополонених із зовнішнім світом.
Військовополонені можуть підтримувати зв’язки із зовнішнім світом у різний спосіб.
Протягом тижня після прибуття в табір військовополонені повинні отримати можливість заповнити картки — сповіщення про взяття в полон. Одна з них відправляється родичам, інша — в Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ). У картці міститься повідомлення про взяття в полон, про стан здоров’я військовополоненого й указується його адреса. Така ж процедура передбачається в разі направлення військовополоненого у шпиталь або його переведення в інший табір. Зразок такої картки-сповіщення приводиться в Додатку IV до III Женевської конвенції. (ЖК ІІІ, ст. 70).
Військовополоненим дозволяється відправляти й одержувати листи та поштові картки. Якщо є обмеження, військовополоненим слід дозволити відправляти не менше як два листи й чотири поштові картки на місяць. Військовополоненим дозволяється також одержувати індивідуальні й колективні посилки, туалетне приладдя, продукти харчування й предмети тощо. (ЖК ІІ, ст. 71-73).
Посадові особи можуть проводити цензуру кореспонденції, адресованої військовополоненим, або тої, що направляється ними, й оглядати посилки та вантажі. При чому це має робитися в найкоротші терміни (ЖК ІІІ, с. 76).
Військовополонені можуть звертатися з будь-якими скаргами з приводу умов їх утримання до посадових осіб, в руках яких вони перебувають, а також безпосередньо до держави-покровительки або МКЧХ (ЖК ІІІ, ст. 78).
читайте також:
Військовополонені також можуть посилати, одержувати та складати юридичні документи, наприклад довіреності або заповіти. У разі потреби їм слід надати можливість консультації з юристом у цілях правильного складання таких документів (ЖК ІІІ, ст. 77).
Відповідно до права збройних конфліктів представники держави-покровительки протиборчої сторони та МКЧХ мають право відвідувати табори для військовополонених. Ці відвідини мають єдину мету — забезпечити порядок поводження з військовополоненими, передбачений III Женевською конвенцією. Посадовці повинні знати про існування такої процедури й забезпечити чітке виконання підлеглими обов’язків щодо цих представників, які:
· повинні отримати доступ у всі місця, де перебувають військовополонені;
· мають право відвідувати військовополонених під час їх перевезення;
· мають право розмовляти з полоненими без свідків, тобто віч-на-віч і на конфіденційній основі, що дозволяє уникати підслуховування із застосуванням як звичайних, так і електронних засобів прослуховування і спостереження.
Представникам держави-покровительки або МКЧХ надається повна свобода щодо вибору місць, які вони побажають відвідати, а також тривалість і періодичність цих відвідин. Відвідини можуть бути заборонені тільки через військову необхідність — як виняток і як тимчасовий захід.
Такий порядок відвідин розповсюджується й на протиборчу сторону. Це є головною гарантією того, що обидві сторони в конфлікті будуть гуманно поводитися з військовополоненими, що перебувають у їхній владі. Тому всі сторони зацікавлені в нормальному функціонуванні системи (ЖК ІІІ, ст. 126).
Далі буде.
Володимир Пашинський, доктор юридичних наук, полковник юстиції запасу
