Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Однією з космічних подій останніх тижнів стало дострокове припинення існування російського супутника військового призначення. Експертне середовище вважає, що разом з іншими дотичними подіями року це віддзеркалює сучасний стан російської діяльності щодо використання космосу у військових цілях. Для нас наведена ситуація важлива з огляду на два основні аспекти. По-перше, керівництво рф в контексті агресії проти України змушене шукати рішення на максимальне використання космічної складової забезпечення воєнних дій. По-друге, ми як космічна держава маємо враховувати рівень космічних спроможностей агресора для пошуку власних рішень здійснення космічної діяльності в інтересах оборони.
Так, 16 жовтня поточного року російські пропагандисти з гордістю повідомили, що з космодрому Плесецьк в Архангельській області на орбіту ракетою «Ангара-1.2» виведено секретний військовий супутник «Космос-2560». Хоча подробиці цієї місії та технічні характеристики супутника росіянами не розкривалися, за оцінкою експертів, супутник «Космос-2560» є малим супутником оптико-електронної розвідки серії ЕО-МКА (МКА № 3).
Але вже 11 грудня експерт Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики в Кембриджі Джонатан МакДауелл повідомив про припинення існування російського супутника: «Російський військовий супутник „Космос-2560“, запущений у жовтні, повернувся [в атмосферу] 10 грудня о 01:54 UTC над о. Гуам. Як і попередній супутник цієї серії, він не вийшов на орбіту».
Довідково. Супутники серії ЕО-МКА розроблені Науково-виробничою корпорацією «ВНІІЕМ». Імовірно, що супутники цієї серії вагою 150 кг були створені подібними до американських комерційних супутників ДЗЗ серії SkySat-1. Супутники оснащені камерою білоруської компанії ВАТ «Пеленг» з максимальним просторовим розрізненням 0,9 м в панхроматичному режимі.
Попередні супутники цієї серії також не змогли порадувати своїх власників. Адже «Космос-2551» був запущений 09.09.2021 РН «Союз-2.1в» з космодрому Плесецьк та припинив існування в щільних шарах атмосфери 20.10.2021. Пізніше інший супутник серії «Космос-2555» був запущений 29.04.2022 РН «Ангара-1.2» з космодрому Плесецьк і також припинив існування 18.05.2022.
Наведені вище космічні запуски рф стали не єдиними протягом поточного року. 30 листопада 2022 року з космодрому Плесецьк за допомогою ракети-носія «Союз-2-1б» було здійснено запуск військового КА радіотехнічної розвідки Lotos-S1-7, який має посилити російську систему Liana.
Довідково: Супутники серії Lotos-S представляють собою серію нових супутників радіотехнічної розвідки, які росія використовує в межах своєї програми Liana. Її сновною метою є модернізація можливостей радіоелектронної розвідки рф. КА серії Lotos-S є наступником серії супутників Tselina, що виводилась на орбіту в період з 1967-го по 2007 рік. Супутники Lotos-S були розроблені проєктно-конструкторським бюро ЦСКБ «Прогрес». Складання проводиться на потужностях машинобудівного заводу «Арсенал» (Санкт-Петербург). За основу була використана платформа довгострокової серії розвідувальних супутників радянського виробництва серії Yantar. Дана платформа була основою для багатьох російських проєктів військових супутників.
Крім супутників серії Lotos-S, програма Liana включає в себе і другу серію космічних апаратів — Pion-NKS. Їхня основна мета — проведення радіолокаційної розвідки. Супутник цієї серії вже виведено на орбіту. На даний час система Liana працює в дослідно-черговому режимі, забезпечуючи командний пункт даними для їх подальшої обробки. Окремі сегменти системи застосовувалися в Сирії під час розвідки цілей та їх ураження крилатими ракетами, і з високим ступенем ймовірності — у війні проти України..
У грудні поточного року з космодрому «Плесецьк» також проведено запуск РН «Союз-2.1a» з розгінним блоком «Фрегат-M» в інтересах повітряно-космічних сил рф. Швидше за все, було виведено на орбіту другий супутник військового призначення Neitron (перший супутник Neitron було виведено на орбіту також ракетою «Союз-2.1a/Фрегат-M» з космодрому Плесецьк 5 лютого 2022 року.
Довідково: Neitron — російський розвідувальний супутник, розроблений НВО «Машинобудування» на платформі «Кондор», який призначений для ведення оптичної розвідки, а також для отримання високоякісних знімків супутників на орбіті.
Не виключається, що корисним навантаженням може бути супутник Technolog, який також заснований на платформі «Кондор», або інший нерозкритий супутник. Запуск першого супутника Neitron планувався у 2019 році на ракеті «Союз-2.1a/Фрегат-M» з Плесецька, але через організаційні та технічні проблеми був здійснений лише 5 лютого 2022 року.
28 листопада 2022 р. з космодрому Плесецьк здійснено запуск РН «Союз-2-1б/Фрегат-M» з російським навігаційним супутником GLONASS-M 61. Даний запуск має на меті поповнення орбітального угруповання російської глобальної навігаційної системи ГЛОНАСС.
Довідково. «Глонасс-М» (найменування за ДКР «Ураган-М», індекс російського ГРАУ: 11Ф654М, 14Ф113) — це серія космічних апаратів російської глобальної навігаційної системи ГЛОНАСС 2-го покоління, розроблена ВАТ «Інформаційні супутникові системи» імені академіка М. Ф. Решетньова. Від супутників серії ГЛОНАСС (1-ше покоління) вони відрізняються більшим гарантійним терміном активного існування — 7 років. Ці супутники випромінюють, на відміну від апаратів попереднього покоління, вже по 2 сигнали для цивільних користувачів, що дозволяє суттєво підвищити точність місцезнаходження.
Супутники ГЛОНАСС перебувають на орбіті середньою висотою 19 400 км із нахилом 64,8° і періодом 11 годин 15 хвилин. Така орбіта більше придатна для застосування на високих широтах (північний і південний полярний регіон. Група супутників розгорнута в трьох орбітальних площинах, із вісьмома рівномірно розподіленими супутниками в кожній. Для створення глобального покриття необхідно 24 супутники, а для покриття території росії необхідно 18 супутників. Сигнали передаються з направленістю в 38° з використанням правої кругової поляризації, із потужністю 316–500 Вт.
2 листопада росіяни ракетою «Союз-2.1б» запустили в космос супутник, який може відстежувати ракети. Це відбувається на тлі риторики, що все посилюється, про те, що росія готова атакувати американські супутники. Призначення супутника росіяни традиційно офіційно не розголошують, пише Reuters із посиланням на російські медіа. Видання Space.com вважає, що це або навігаційний супутник системи «ГЛОНАСС» або супутник програми «Купол», який призначений для стеження за запусками ракет.
Крім власних космічних планів, у рф також роблять спроби обійти санкції та започаткувати космічні проєкти з іншими державами. Зі свіжих новин — це плани поставити в Індію десять ракетних двигунів РД-191. Заступник голови російської держкорпорації «роскосмос» Валерій Шерін на розширеному засіданні комітету ради федерації з економічної політики з цього приводу заявив: «У період з 2024-го по 2029 рік ми розглядаємо можливість постачання в Індію близько десяти ракетних двигунів РД-191 виробництва НВО «Енергомаш». На його думку, ця угода залучить «дуже значні позабюджетні джерела фінансування для реалізації космічної програми» і завантажить російські підприємства.
Серед інших прикладів російських проєктів космічної співпраці — це іранський напрямок. Про це йшла мова в рамках проведення з 13 по 16 грудня поточного року Міжнародної авіаційної виставки Iran Air Show — 2022 на іранському острові Кіш. На виставці вперше представила свою експозицію російська держкорпорація «роскосмос».
Глава «роскосмосу» Юрій Борисов з цього приводу заявив, що успішний запуск 9 серпня поточного року іранського супутника Khayyam у спільній співпраці Ірану та росії «став прелюдією до подальшого розширення космічної співпраці між двома країнами». Посилаючись на історичні відносини між Іраном та рф, він сказав, що ця виставка «дає взірцевий шанс ближче познайомитися з космічною технікою росії»
На полях цієї виставки з метою розвитку космічного співробітництва між Іранським космічним агентством та «роскосмосом», окрім проведення спільних експертно-технічних нарад, проведені консультації між представниками двох організацій, а також підписання сторонами низки угод.
Довідково. За допомогою супутника Khayyam рф планує вести розвідку проти України. Зі свого боку Тегеран має наміри використання супутника для збору розвідувальної інформації регіону Близького Сходу.
На тлі наведеного цинічною є заява президента рф путіна щодо «мирних» перспектив космічної діяльності в російському варіанті виконання: «росія завжди послідовно виступала і виступає проти мілітаризації космосу. Водночас розвиток ситуації вимагає від нас підвищеної уваги до зміцнення орбітального угруповання, а також ракетно-космічної галузі в цілому… росія має бути на крок попереду в космосі… На світовому ринку космічних послуг конкуренція зростає, збільшується кількість країн, які реалізують власні космічні програми».
