Що саме є в переліку цих умінь та навичок, і що видають курсантам під час проходження загальної військової підготовки — проаналізувала АрміяInform, ознайомившись із програмою БЗВП, її шостим виданням….
Громада Храму Різдва Пресвятої Богородиці Православної церкви України в селі Криворівня, що на Франківщині, однією з перших оголосила про святкування Різдва цього року 25 грудня. Саме сюди – до легендарного гуцульського села, де місцева коляда внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини, із Рівненщини вирушили на відпочинок родини загиблих героїв російсько-української війни.
Як розповіла організаторка поїздки та волонтер Тетяна Ременюк, з нами три десятки дітей та два десятки їхніх мам із родин загиблих захисників України.
Даний проєкт профінансовано відповідно до раніше підписаного меморандуму про співпрацю із благодійниками зі Словаччини. За передані кошти ми організували поїздку на тижневий відпочинок-реабілітацію. Це вже третя група за цей рік. Тут є всі умови – гаряча вода, тепло та триразове харчування.
– Такі поїздки дуже потрібні. Важливо, щоб реабілітація дітей відбувалась разом з їхніми мамами. Окрім місцевої коляди, яка насправді є унікальним явищем в Україні, для нас власники садиби «Горянка» на Гуцульщині запланували безкоштовно екскурс-тури до вершин гір на всюдиходах, екскурсії до сироварні, місцевих етнографічних музеїв, розважальні програми, басейни, купання в чанах, квадроцикли, майстер-класи з «хенд-мейд», а також арт-терапію.
читайте також:
Дружина військовослужбовця Збройних Сил України, що загинув під час бойових дій у 2014 році, наголошує, що наразі в Карпатах є певні проблеми з мобільним зв’язком та інтернетом, проте бачить у всьому позитив, адже діти тут не сидять, як удома, у гаджетах, а мають унікальну можливість згадати про санчата, вони грають, малюють, танцюють та співають, словом – вчаться радіти життю на повну.
Наступного року в родин загиблих з Рівного та області є задум подорожувати Україною. Планів багато та все буде залежати від ситуації на фронтах та безпекової складової в інших регіонах нашої держави. Поки діти катаються на санчатах, їхні мами, як волонтерки, продовжують допомагати фронту та в телефонному режимі організовують наступну відправку на фронт генераторів, турнікетів, бандажів, газових горілок, аби зробити черговий крок до спільної перемоги над окупантом.
Фото Тетяни Ременюк
