Про особливості 14-денного періоду адаптації бійців у бойових частинах після проходження БЗВП та фахової підготовки АрміяInform розповів начальник групи інструкторів 127-ї окремої важкої механізованої бригади сержант…
Кожен божеволіє по-своєму. Аналоги цієї приказки є у багатьох мовах світу. Звучать по-різному, а суть одна й та сама. Є така й у росіян. Але там завдяки кремлівським базікалам уже не одне десятиліття мізками їде одночасно чимала частина народу. При цьому — в одному напрямку. Реагуючи на «українську загрозу», приватні особи почали скуповувати протитанкові засоби примусової зупинки. Тобто загородження. Так і хочеться їм сказати знамениту фразу: «Агов, ми ще не починали!».
Отже, на росії може з’явитися новий хіт продажів. Уже кілька тижнів у спеціалізованих рекламно-інформаційних газетах та на порталах безплатних оголошень запорєбриковські виробники та їхні дилери почали пропонувати для реалізації протитанкові надовби. Саме такі влада прикордонних областей рф та окупованих регіонів України використовує для створення так званих засічних меж. Раніше відповідні об’яви про продаж новітніх родичів «їжаків» з рейок з’явилися на сервісі «Авіто».
Купити загородження, які також називають «зуби дракона», можуть усі охочі в московській, ленінградській, смоленській та тульській областях. А також тих, що межують з Україною — брянській, курській, білгородській та ростовській областях, окупованій частині Запорізької області, а також у Криму. Найдорожчі загородження пропонують у Бердянську. Ціна на них там досягає 16 тис. рублів (близько $ 253) за штуку.
Своєю чергою губернатори білгородської та курської областей роман старовойт та в’ячеслав гладков розповіли про початок будівництва протитанкових ліній у вигляді бетонних пірамід біля кордонів з Україною.
«Ми готові протистояти будь-яким посяганням на нашу територію», — повідомив старовойт. гладков назвав лінію оборони новою «засічною межею». Цим терміном позначалася лінія укріплень у XVI-XVII століттях, яка захищала російське царство від кримсько-ногайських набігів.
Про будівництво укріплень в окупованих областях України повідомив засновник банди «вагнер» євген пригожин. Він додав, що згідно з планом довжина лінії оборони на Луганщині становить близько 193 кілометрів. Укріплення починаються на південь від загарбаної російською армією Попасної на Луганщині.
Згодом аналогічні споруди з’явилися довкола окупованого Маріуполя. Залізобетонні протитанкові конструкції — «зуби дракона» — побудовані від міста до сіл Микільське та Старий Крим, повідомляла британська розвідка. За її даними, надовби виробляють відразу на двох заводах і відправляють для будівництва укріплень в окупованих районах Запорізької та Херсонської областей.
Тоді ж фортифікаційні споруди почали зводити й у Криму. Про те, що росія почала відновлювати старі та рити нові окопи на півночі Криму перед відходом на лівий берег Дніпра та здаванням Херсона, повідомив аналітик OSINT Банджамін Піттет.
Однак у всьому цьому є одна цікавинка. В ефективність протидії отаких «ліній вагнера» гіпотетичним українським бронетанковим проривам не вірять навіть у самій росії. І не якісь критики путінського режиму, а реальні військові експерти. В онлайн-виданні Topwar.ru просто висміяли такі самобуди. І заявили відверто: те, що російські газети назвали протитанковими загородженнями, насправді такими ці розкидані будматеріали не робить.
«Чим хочете називайте таку забудову, але танк тут пройде абсолютно спокійно. Так, є ймовірність, що противник (тобто росіяни. — Ред.) напхає між двома рядами «зубів» мін, причому це буде досить логічно. Але, як сказав танковий експерт Олексій Кузнєцов, «я тут пройду. Витративши снаряд або, щоб зовсім спокійно, — два», — зазначили російські пропагандисти.
І додали, що 125-мм гармата «відкривача» спокійно зробить прохід у такому, вибачте, «загородженні» легко і невимушено, зовсім не напружуючи особовий склад.
«Ідемо далі: БТР/БМП із десантом? Пройдуть. Не такі вже й важкі ці „зуби“, відділення солдатів їх запросто прибере. Трос, шанцевий інструмент, десять хвилин — і прохід буде зроблено. Так, доведеться перевірити наявність мін, але це не така велика проблема», — констатували в московії.
А український журналіст Михайло Жирохов зробив ще конкретніший висновок з цієї показової акції російських регіональних чиновників: «Абсолютно точно, що це не має жодного військового значення і перебуває у сфері „розпилу“ державних коштів, в якій губернатори цих прикордонних територій знайшли таку можливість для того, щоб взяти гроші з федерального бюджету й перекласти їх у свою кишеню».
Ось такий патріотизм по-російськи.
Ну, а що ж виробники цих «чарівних пірамідок»? Вони не розгубилися й не відкидають їх використання росіянами… в побуті.
«Ми — виробники. Замовник домовляється з нами про виріб, а як його використовує, я навіть не можу сказати. Може, біля під’їзду їх у себе викладає. Можливо їх як клумби використовують, я не знаю», — заявив представник ТОВ «Симетрія».
Те, чім зібралися відповісти росіяни на атаки українських військ називається не інакше як старий-добрий протитанковий надовб часів Другої світової війни. Це прописано у підручниках з військово-інженерної справи. Однак це армійський підручник 50-х років минулого століття. І це ще один яскравий приклад того, що «друга армія світу» застрягла у своєму розвитку на історичній дистанції у сімдесят років.
