Про свій бойовий шлях в інтерв’ю кореспонденту АрміяInform розповів оператор полку Сил спеціальних операцій, який наразі продовжує службу на інструкторській посаді навчально-тренувального…
— Анатолій Юрійович мене звуть. Отак, без позивного. А навіщо? Це мій дім, де мене багато хто знає, — говорить воїн підрозділу територіальної оборони, піднявши маску зварювальника зі світлофільтром.
Потім просить зачекати кілька хвилин, опускає маску на очі, гукає професійне «Очі!» і швидко прихоплює розпаленим електродом якусь залізячку до борта ЗІЛа.
— Щоб борт добре відкривався вирішив поприварювати «вуха». Ми цю машинку з народного господарства отримали. То слід її до пуття довести, аби потім без проблем тягати боєкомплект та наш міномет, — зазначає співбесідник, завершивши роботу.
У цивільному житті Анатолій — зварювальник. Має одну з найвищих категорій. Каже, що працював навіть на одній з українських АЕС. Мовляв, не так багато фахівців, які допущені до зварювальних робіт в умовах високого тиску й температур. А він такий допуск має.
— Я народився тут неподалік. І за свій дім воюю з 2014 року. Починав в добровольчому підрозділі, який формувався в Костянтинівці. Потім, звісно, було декілька років паузи. Строкову служив у залізничних військах. Багато хто їх недооцінює. А це насамперед досвід експлуатації різного роду важкої інженерно-будівельної техніки, тож у мене була хороша школа, — зазначає воїн. — Ну а як росіяни поперли в лютому, то я зібрав старий наплічник та гайнув до військкомату. Потрапив до підрозділу тероборони. І тепер із хлопцями виконую бойові завдання як номер обслуги міномета.
І через те, що військовослужбовець має навички, необхідні для підготовки техніки до експлуатації в зимовий період, йому було доручено цю місію.
Захисник каже, що з-поміж його побратимів не бракує уродженців Донеччини та Луганщини. Зокрема й таких, чий дім зараз під російською окупацією.
— Нам не потрібно жодних додаткових слів мотивації. Ми хочемо зайти у свої домівки. І помститися тим, хто їх опоганив. Вигнати цю нечисть за наш кордон і гнати так довго, доки стане сил! — наголошує Анатолій.
Фото автора
