Вона опублікувала його і написала лише одне слово: «вдома». За цим словом — три роки, десять місяців і один день чекання. Понад два роки…
Подорожуючи шляхами всесвітньої мережі, можна зустріти найрізноманітніші прояви підтримки України у нелегкий для неї воєнний час. Пересічні громадяни, органи державної влади та організації різних країн світу демонструють це кожен по своєму. Приміром, на аватарках в соціальних мережах розміщується Державний прапор України. Або ж організації надають своїм логотипам жовто-синього забарвлення тощо.
Проте, одна справа, коли ці прояви підтримки демонструються в сусідніх європейських країнах, а зовсім інша – коли не меншу підтримку демонструють люди з інших континентів, а саме з Близького Сходу. Приємною несподіванкою стала позиція Інформаційного агентства «Курсор» — ізраїльського російськомовного порталу новин.
Хтось може скаже, ну що в цьому такого? Там же багато вихідців з наших країв. Проте коли читаєш «Звернення редакції «Курсора» до українців та всіх наших читачів» на першій шпальті, датоване квітнем цього року, розумієш, що не все так просто.
Їхнє звернення до українців та всіх читачів закінчується такими словами:
«Борітеся за свою свободу, бийтеся на вулицях і на площах, у лісах та полях, на воді та на суші! Борітеся будь-що-будь! Бийте окупантів доти, доки вони не зрозуміють: неможливо перемогти народ, який виборює свою свободу на своїй Богом даній землі. І ніколи, ніколи, ніколи не здавайтеся! Адже правда і Бог на вашому боці. Слава Україні! Смерть ворогам!»
Також кожне повідомлення щодо російської федерації закінчується так:
« До повної денацифікації рф редакція «Курсора» відмовляється виявляти повагу до окупантів і вбивць і буде писати деякі власні імена виключно і принципово з невеликої літери».
Знаючи доволі непросту історію політичних стосунків України та Держави Ізраїль, та додавши до цього потужний інформаційний пресинг на уряд та російськомовних громадян цієї близькосхідної країни з боку росії, можна лише зняти капелюх перед редакцією Інформаційного агентства та щиро їм подякувати за таку сміливу й щиру позицію. Позаяк, не дивлячись на справжню свободу слова у їхній країні, їм таки є чим серйозно ризикувати!
