Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть…
Авдіївський напрямок наших сил оборони сьогодні один із найважчих. Окупант майже щодня застосовує тут авіацію, вертольоти, гатить з танків, важкої артилерії, реактивних систем залпового вогню, застосовує фосфорні боєприпаси.
Якщо від перших років російсько-української війни символом бойової слави Авдіївки була промзона, то сьогодні все місто як одна велика «промка». Ворог нещадно гатить по міським житловим кварталам, хаотично руйнує інфраструктуру міста, і труби «Коксохіму» теж завмерли без диму. Обличчя війни в Україні 21-го століття, мурал на 9-поверхівці із зображенням вчительки Марини Марченко, так само як і місто — тримається під ворожим натиском.
— Коли ми навесні міняли на цих позиціях десантників, вони казали, що ми й місяця тут не втримаємось. Мовляв, тут надто складно тримати оборону через постійний шквал вогню, і відсутність того бойового досвіду, який мали вони… Та як бачите, ми тут уже восьмий місяць насипаємо рашистам! — каже «Монах», він лейтенант, командир мінометної батареї однієї із механізованих бригад, що боронить цю ділянку фронту.
5 грудня йому виповниться 21 рік. Випускник Львівської національної академії Сухопутних військ народився і виріс в Лисичанську, закінчив військовий ліцей у Кремінній.
Каже, що часу для розкачки та поступового освоєння посади не було зовсім.
— Вчора ти ще курсант, а сьогодні за тобою підлеглий особовий склад від 20 до 60 років. Ти офіцер, командир, на тобі величезна відповідальність у виконанні бойових завдань, прийнятті рішень і збереженні життя та здоров’я побратимів. Першими руку допомоги в організації служби і побуту простягнули мої сержанти і старшини, окрема їм за це подяка. Сьогодні під моїм командуванням справжні профі, надійні, мужні та сильні воїни. Я впевнений у кожному з них, сам готовий щомиті підставити плече, знаю на всі 100% що й вони для виконання бойового завдання готові зробити максимум і навіть більше.
Ефективна робота мінометних розрахунків — це системна, колективна робота батальйонної і батарейної розвідок та наша майстерність. Працюємо щодня і багато. Бувало, в найважчі дні вистрілювали по кілька сотень мін. Зокрема, наприкінці липня, коли розпочався бій за шахту «Бутівка», наші мінометні розрахунки випустили по орках близько пів тисячі 82 мм і 120 мм «привітань». Буває нестерпно важко, та втома швидко минає, коли дізнаємося про результати своєї роботи, і тоді ми знову, з подвійною силою, готові до бою, — запевняє офіцер.
