У 2014 році вони були школярами та випускниками, а у 2026-му стали досвідченими лідерами, командирами. Вони тримають лінію фронту, контратакують,…
На Національному оборонному хакатоні ми зустрілися із засновником компанії Cyber Unit Technologies та експертом з кібербезпеки Єгором Аушевим. Він технологічний партнер хакатону. Захід організували як платформу для комунікації між державним та приватним сектором, каже Єгор Аушев.
За кілька днів команди айтівців мають розв’язати завдання, поставлені нашими військовими. За словами Єгор Аушева, щоб зміцнити наші позиції на кіберфронті, щоб ЗСУ були технологічно сильнішими за ворога.
– Кібервійна на гарячій фазі, це стовідсотково. Україна під потужними кібернападами з 2014 року. Нині сотні кібератак відбуваються щодня. Ми справляємось з відбиванням цих атак досить непогано, але можна справлятися ефективніше, – каже Єгор Аушев.
– Які цілі кібератак росіян?
– Об’єкти критичної інфраструктури, це ті об’єкти, які забезпечують життєдіяльність міст та країни. Атакують електромережі, теплостанції, атомні станції. Це є найбільші цілі ворога. Їхнє завдання – зробити так, щоб не могла працювати певна електростанція. Коли їм потрібно продемонструвати свою лояльність і вони просять переговорів, кажуть: ми більше не атакуємо. Вони йдуть в кіберпростір і атакують, бо там суспільству складніше побачити ці атаки.
– Які завдання сьогодні покладаються на хакатон в умовах війни?
– Після 24 лютого все наше життя стало так званим хакатоном. IT- спільнота, кіберспільнота, різні інженери, ми всі включились на допомогу Збройним Силам України. В перші дні це було більш хаотично, зараз це виходить в більш офіційну площину. Цей хакатон – це платформа для комунікації між державним та приватним сектором. Такі хакатони мають відбуватися постійно, кожні кілька місяців.
Охочих стати учасниками хакатону було більше ніж тисяча. З них відібрали 500. Збройні Сили України поставило завдання, які айтівці мають виконати під час хакатону.
Коли ми почали тільки відбирати завдання для хакатону, ми отримали від Збройних Сил України навіть не десятки, сотні завдань, які потрібно вирішити якраз шляхом об’єднання ІТ-спільноти, інженерної спільноти та ЗСУ. Тут ми хочемо, щоб вони познайомились одне з одним. Щоб всі побачили, які є цікаві проєкти, яка цікава молодь, патріотично налаштована, яка готова кожного дня частину свого життя віддавати на потреби Збройних Сил України, тому що без цього ми не переможемо.
– Учасники хакатону – хто вони?
– Будуть брати участь команди з 24-х державних органів, і кілька сотень представників приватного сектора. Вони працювати будуть окремо, завдання будуть окремі, але комунікація у них все одно буде відбуватись. І це дуже важливо, бо неможливо забезпечити кіберзахист України, не об’єднавши зусилля державного і приватного сектора.
Хакатон ділиться на три частини. Перші дві: технічна або технологічна. Туди приймали спеціалістів з певним досвідом програмування або захистом від кібератак, аналітики даних, аналітики відеопотоків, всім, що з цим пов’язане.
Другий напрямок – інформаційно-психологічний. Сюди подавались креативники, креативні агентства – навіть українські, які будуть вигадувати, як протистояти дезінформації, яку проти нас розгортає рф.
Третя частина – юридично-технологічна. Ми збираємо юристів, які будуть знаходити правильний юридичний, обґрунтований шлях, взаємодії між кіберволонтерами й державним сектором. У світі є приклади створення кіберрезервістів або комбатантів, тобто експертів з кібербезпеки, які можуть бути залучені для роботи в державних органах у разі небезпеки.
В Україні є тисячі об’єктів критичної інфраструктури, і щоб захистити такі об’єкти, недостатньо одного чи кількох державних органів. Потрібно мати мережу експертів з кібербезпеки, до яких можна звернутись. Для цього потрібно встановити контакт між державою і приватним сектором. Де-факто, це вже відбулось, але де-юре ще немає механізму взаємодії.
– Як наразі співпрацюють держава і приватний сектор ІТ-спільноти?
– З 24 лютого ця співпраця почалась. Приватний сектор прийшов до держави та сказав: чим вам допомогти, що робити?
І потім ми працювали 24/7 над завданнями, які нам давали Збройні Сили України. Нині завдання таке, щоб зробити ці комунікації більш професійно налаштованими. Тобто навіть якщо людина не знає когось особисто в міністерстві або в Збройних Силах, але є платформа для комунікації. Зокрема, це хакатон, який ми зараз проводимо. І як ми бачимо, тут тісно зараз спілкуються багато приватних та державних представників.
– Чого очікуєте від хакатону?
– Реальні, практичні результати, які одразу будуть використані ЗСУ. Це не змагання. Це конкретні завдання, які були поставлені військовими ІТ-спільноті. Їх потрібно вирішити, розв’язання цих завдань дозволить швидше реагувати на певні речі, знаходити якісь рішення. І ці завдання одразу підуть в маси, для наших військових. Це для того, щоб ми були більш розумною армією, більш конкурентною армією і перемогли ворога.
– Як відбувається співпраця з іноземцями?
Хакатон – це технічна складова нашої армії. Без партнерів технологічної складової не може бути дійсно високого рівня. Саме тому наші партнери: Держдепартамент США, CRDF Global (незалежна некомерційна організація, яка просуває безпеку, захищеність та стійкість за допомогою науки та інновацій. – Ред.), НАТО та інші партнери, які сьогодні беруть участь у відкритті хакатону. Це партнери, з якими ми можемо обмінюватись інформацією, даними, і у такий спосіб ставати більш технологічними, в той час, як країна-агресор, яка атакує нас, вона позбавлена таких комунікацій, і це є наша сильна сторона. На нашій стороні – технологічні партнери. На їхній – відсталі країни.
Зміцнити кібероборону країни може кожен. Для цього треба дотримуватись кібергігієни, не переходити за невідомими посиланнями. А надалі – організовувати та проходити навчання з кібербезпеки для дітей, студентів і дорослих.
