Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
російська пропагандистська газета «Комсомольська правда» опублікувала матеріал під заголовком «ООН в шоке: беженцы с Украины чаще всего бегут за счастьем и спасением в «страну-агрессор». Посилаючись на недавній звіт Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців (УВКБ ООН) автори публікації наводять кількість українських біженців, котрі знайшли порятунок за кордоном і усолоджуються тим фактом, що росія прийняла їх найбільше.
І дійсно, за інформацією ООН, зараз за межами нашої країни перебуває 7,8 мільйона громадян України. У росії — 2 852 395 осіб. Серед Європейських країни у лідерах за цим показником Польща (майже 1,5 млн). Далі йдуть Німеччина (1 019 789), Чехія (458 679), Італія (171 546), Іспанія (151 786), Туреччина (145 000), Болгарія (144 018), Великобританія (141 500), Франція (118 994) та Словаччина (100 041).
Хизуючись першою позицією в цьому рейтингу, російські пропагандисти головною причиною цього, вважають те, що «люди, які живуть в Україні, більше симпатизують росії та хочуть залишатися у нашій цивілізації, з нашим менталітетом».
Також цинічні автори публікації стверджують, що на захід українців женуть не російські ракети і снаряди, що падають їм на голови, а «розвинений «туризм по допомогу» до Польщі». «Вони туди в’їжджають, отримують допомогу як біженці і відразу їдуть назад. Там, за різними підрахунками, кількість тих, хто в’їхав за посібниками і тут же переїхав за 4 мільйони», — йдеться у статті.
А ще на думку вічно молодої газети комуністичного союзу молоді українців від Заходу «відлякує ЛГБТ-повістка та хлопчики, що уже цілуються у дитсадках».
Не змогли автори й оминути чи не головного питання російсько-українських відносин – національного. Для них «западенці — не українці у чистому вигляді», а суміш поляків, австрійців, угорців і румунів, решта — малороси, тобто один із росіянами народ… Яких, утім, треба якнайшвидше асимілювати. «Комсомолка» дає таку пораду позбавлення такого ненависного рашистам українства: «Кілька українських областей – східних та центральних — не охоплені процесом русифікації. А треба поширювати свій вплив. І робити це дуже швидко… у тому числі через видачу паспортів… Це полегшує процес асиміляції українців тут. Отримуючи громадянство, вони стають на облік до податкової, можуть зареєструватися, як індивідуальні підприємці».
Але повернімося до вимушеної міграції наших співвітчизників. Будемо відверті, що певна їхня частина згодувалася імперським контентом стала проросійською й, коли почалася війна, свідомо накивала п’ятами до «матінки-росії». Першими у цій когорті туди поспішали зрадники, колабораціоністи та манкурти.
Утім, чимало громадян просто не мали іншого вибору. На порталі МВС України міститься інформація, що внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації до України понад один мільйон співгромадян були насильно депортовані, переміщені або вивезені з окупованих територій до рф. У цих людей було вилучено, викрадено або знищено документи, які посвідчують їх особу і підтверджують належність до громадянства України.
«Саме через це вони продовжують залишатися в росії та позбавлені можливості повернутися на контрольовану українським урядом територію, — пише офіційне джерело інформації міністерства. — За таких умов ці люди фактично опинилися поза межами правового поля України».
Про численні випадки «викрадення та вивезення дітей з тимчасово окупованої території Херсонщини вглиб окупації — в Крим та надання їм за спрощеною процедурою російського громадянства і усиновлення російськими громадянами без пошуку родичів й законних представників та згоди держави Україна» нещодавно поінформував Європейське бюро УВКБ ООН й Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
Омбудсмен зазначив, що, за інформацією Національного інформаційного бюро, за час війни зареєстровано 8 тисяч 709 заяв про депортацію дітей до росії.
Незаконна депортація окупаційною владою дітей відбувається й зараз. Про це нещодавно заявляли голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич, міський голова Олешок Херсонської області Євген Рищук, депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань та інші посадовці.
Тож хизуватися кількістю українців, що зараз перебувають у росії навряд чи доречно. Краще згадати про статтю 8 (2) (b) Римського статуту, котра вважає «пряме або непряме переміщення окупаційною державою частини її власного цивільного населення на окуповану нею територію, чи депортація або переміщення частини чи всього населення окупованої території як в межах відповідної території, так і за її межі» серйозним порушенням законів та звичаїв війни… За цей воєнний злочин, безперечно, доведеться відповісти.
