Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
У місті Хмільник на Вінниччині провели в останню путь Героя України лейтенанта Владислава Українця. Він прийняв свій останній бій на Антонівському мосту в Херсоні 24 лютого 2022 року, коли російська орда здійснила широкомасштабне вторгнення на українську землю. Лише тепер, майже за 9 місяців після загибелі 22-річного Героя, його рештки були виявлені в деокупованому Херсоні і родина дочекалася повернення на щиті сина, чоловіка та батька.
Уродженець Хмільника, після закінчення 9-го класу, Владислав вступив до Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. У 2020 році закінчив Національну академію Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. За розподілом потрапив служити до окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка, командував взводом. До початку широкомасштабної війни вже мав бойовий досвід, набутий у районі проведення операції Об’єднаних сил на сході України. Вторгнення орди молодий офіцер зустрів на передній лінії української оборони на півдні. Вже зранку 24 лютого його підрозділ вів запеклий бій за Антонівський міст, що з’єднує Херсон із лівобережжям Дніпра. Саме на цьому стратегічно важливому об’єкті, вперше від початку бойових дій на таврійському напрямку, українським військам вдалося бодай на деякий час зупинити рашистську пошесть. Але сили були нерівні, і підрозділи були змушені відступити. БМП командира механізованого взводу лейтенанта Владислава Українця прикривала відхід і вихід батальйону з оточення. Лише після відходу підрозділу офіцер почав відходити сам. Але не встиг…
Довгий тиждень не було інформації, чи вижив Владислав. Батьки Героя, Валентина Петрівна та Петро Тимофійович, а також його молода дружина Катерина, яка на той час була при надії, чекали дива, але його не сталося. 2 березня невтішна звістка про загибель їхнього сина та чоловіка підтвердилася. Того ж дня Указом Президента України № 694/2022 за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Владиславу Петровичу Українцю було присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» посмертно.
У Хмільнику ім’я Героя внесено до Книги Пошани та пам’яті «Гордість Хмільника» (посмертно). Невдовзі його іменем буде перейменовано одну з найбільших вулиць міста, вулицю Кутузова, разом із однойменним провулком.
І ось тепер Герой України Владислав Українець на щиті повернувся до рідного міста. Сотні містян, бойові побратими, рідні та близькі, серед яких — і маленький син Андрійко, якого так і не побачив батько, зустріли Героя й віддали йому останню шану.
Чин поховання Героя розпочався з траурної процесії від його будинку до церкви Святих першоверховних апостолів Петра і Павла, де відбулася заупокійна молитва. Після цього відбулося загальноміське віче-прощання із Владиславом Українцем.
Фото Новини Хмільника Життєві обрії
