Про свій бойовий шлях в інтерв’ю кореспонденту АрміяInform розповів оператор полку Сил спеціальних операцій, який наразі продовжує службу на інструкторській посаді навчально-тренувального…
… Дві українські самохідні установки САУ «Гвоздика» виїжджають на позиції. Потужно та синхронно гримають постріли — й у бік рашистів зі швидкістю майже сімсот метрів на секунду летять снаряди. Перезарядження. Новий дуплет. Аеророзвідники, які за допомогою квадрокоптера виявили саме ці цілі для артилеристів, із задоволенням спостерігають у монітор, як вибухають ворожі БМП та вантажівка з боєприпасами, а по кущах розлітаються частини «завойовників із Півночі».
Народився в росії, але мріє її знищити
Олексій з родини спадкових військових. Дід пройшов Другу світову та дістався Німеччини. Батько — кадровий військовий, який воював у Афганістані, а потім лишився служити в одній з військових частин російської федерації. Народився Олексій у тодішньому ленінграді, до школи пішов у москві. Але забути Україну сім’я не змогла — у 1997-му батько завершив успішну військову кар’єру і родина повернулася до рідного Хмельницького.
На росії лишилися багато родичів Олексія, причому частина з них професійні військові. Спілкування з ними хмельничани припинили ще 2014-го, коли манкурти виправдовували напад путіна на Крим та Донбас і мріяли про відновлення срср. Не виключає сержант, що хтось із них прийшов на етнічну Батьківщину зі зброєю. Тому зараз Олексій мріє лише про одне — денацифікувати та демілітаризувати саму росію, а краще відібрати в неї ядерну зброю та розвалити на 9-10 окремих держав. Причому, з кожною підписати аналог Версальського договору — обмежити кількісний та якісний склад армій та озброєння.
З відділення банку до відділення арти
Хоча Олексій і народився в родині військового, пов’язати долю із армією не планував. На строкову не призвали через проблеми зі здоров’ям. Закінчив інститут за спеціальністю економічного кібернетика, згодом доріс до керівника відділення одного з вітчизняних банків. Але коли росіяни відібрали Крим та затіяли війну на Донбасі, всидіти в затишному кріслі офісу не зміг — змінив дорогий італійський костюм на військову форму, а престижну іномарку — на САУ 2С1.
Після демобілізації до банку він не повернувся, займався власним бізнесом. У кінці лютого 2022-го мав летіти до Єгипту на відпочинок, натомість пішов добровольцем та знову опинився на Сході, на цей раз на Харківщині. На початку було дуже гаряче — за день кожна із САУшок могла випустити більше ніж сотню снарядів, через численні переїзди та відпрацювання по ворогу, екіпажі не встигали поспати та поїсти.
Артилерійський дивізіон Олексія воював під Барвінковим, Слов’янськом, працював по Балаклії, Байраку, брав участь в операції зі звільнення Харківщини, яка особливо запам’яталася Олексію. Вразило планування та реалізації — арта, піхота, танкові батальйони та авіація склали настільки потужний кулак, що від його удару оборона орків просто посипалася. А піхота настільки швидко погнала ворога, що САУшки левову частину ночей витрачали на переїзди, наздоганяючи свої потенційні цілі, що втікали — бронетехніку та склади з боєкомплектом, великі скупчення орків. На щастя, вдавалося — за харківську операцію вони висадили у повітря сотні «денацифікаторів» ворожої техніки.
Власне бачення ролі сержанта в ЗСУ
Олексій має власне визначення сержанта: своєрідний «клей», який скріплює та утримує в одній зв’язці рядовий склад та офіцерів. Сержант має бути чудовим психологом — одного військового треба підтримати добрим словом, іншого — привести до тями підвищенням голосу, третього вмотивувати, четвертому «розжувати» завдання, бо не одразу розуміє, чого від нього хочуть.
Сержант, на думку Олексія, має знати все про своїх підлеглих: у кого народилася дитина, а кого покинула дружина, чи хворіє хтось із родичів, адже від цього залежить поведінка військовослужбовців в стресових умовах бою, а значить, життя інших членів екіпажу та збереження техніки. Сержант має бути взірцем для рядового складу, при цьому, сам має орієнтуватися на офіцерів, розумітися на тактиці ведення бою, багато читати військової літератури.
-
- Фото: Володимир Гонтар
-
- Фото: Володимир Гонтар
Як жартує Олексій, екіпажі в САУ — своєрідні родини, у яких сержант має виступати мудрим, авторитетним, суворим, але справедливим «батьком».
Олексій Бєльський для АрміяInform
