Йдеться про електроніку, яка є «мозком» сучасної зброї. Саме вона забезпечує точність наведення, стабільність польоту, обробку сигналів і передачу даних. Без цього…
Тут, на самісінькій лінії фронту, українські воїни роблять спільну справу та поступово витісняють російських окупантів якомога далі. Зокрема, воїни аеророзвідки окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського за допомогою своїх «пташок» прочісують кожен кілометр фронту, а особливо нахабним окупантам надсилають повітрям «сюрпризи».
Віднайти ворога, передати координати, скоригувати вогонь, підтвердити знищення — така щоденна робота українських повітряних розвідників.
— Все починається з того, що ставиться завдання, враховуючи всі чинники для максимальної безпеки під час роботи, — каже командир взводу Юрій.
Підрозділ аеророзвідки вирушає на завдання. Командир ставить завдання: зробити обліт двох посадок, виявити кількість особового складу та техніки. Треба перевірити інформацію стосовно ворожого танка, у разі виявлення — негайно доповісти.
На збір 10–15 хвилин і вперед на пошуки місця для роботи. Далі підготовка до роботи безпосередньо із «пташкою» — налаштовуємо дрон та робимо передполітну перевірку.
У середньому політ безпілотника триває 30 хвилин на відстані до 7 км в один бік. Утім, варто враховувати різні чинники, які впливають на їхню роботу.
— Кожного дня різна погода, вона впливає на дальність та тривалість польоту, тому перед кожним злетом ми враховуємо напрямок вітру. Якщо спочатку йдемо за вітром, треба враховувати. що назад йтимемо проти, відповідно і час на виконання завдань зменшується, треба залишити більше заряду, аби наша «пташка» повернулась до нас, — каже військовий.
Розвідники розповідають, що доводиться працювати за несприятливих погодних умовах.
— Під час туманності ми обмежені в роботі, та все ж працюємо. Враховуючи необхідність завдання, підлітаємо максимально низько і виявляємо, що можемо. Також, у разі падіння температури повітря нижче нуля, час перебування дрона в небі зменшується, але ми і з цим впораємось, спектр вибору широкий, тому обиратимемо «пташку» під сезон, — розповідає пілот Ігор.
Та щойно «пташка» підіймається в небо — і вона, і оператори одразу стають дуже бажаною ціллю для окупантів.
— Противник має досить серйозні засоби радіоелектронної боротьби, і часто не збиває, а садить їх. Втрачаємо інколи дрони, на жаль, але без цього ніяк. Треба мати достатній запас, щоб замінити знищені, — каже військовий «Хантер».
Цього разу налаштування і запуск успішні — чергові ворожі цілі знищені.
— Отак, ціль за ціллю, сантиметр за сантиметром виганяємо російського ворога з нашої землі і робимо свій внесок у перемогу. Звичайно, постійно вдосконалюємо свої навички, щоб робити це ще влучніше, — запевняють захисники.
