Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Ще з 2014 року в Радомишльському народному краєзнавчому музеї почали збирати і систематизувати краєзнавчі матеріали, пов’язані з російсько-українською війною. Тоді ж були створені два інформаційні стенди: «Твої, Україно, сини!» та «Війну не обирали — вона обрала нас». Відтоді в музеї періодично відбуваються зустрічі учнів навчальних закладів та громади з ветеранами АТО.
Після 24 лютого цього року Радомишль перетворився на прифронтове місто, де перебували бойові підрозділи, воїни яких передали до музею декілька цікавих артефактів, серед яких, наприклад, футляр від NLAW. «Едельвейси» подарували місту свій прапор, який міський голова Володимир Тетерський також передав до музею.
Як розповів журналістові АрміяInform директор Радомишльського народного краєзнавчого музею Сергій Галицький, не забувають про музей і земляки, які воюють на різних операційних напрямках.
— Хлопці діляться з нами «остатками былого величия второй армии мира»), — каже Сергій Галицький. — Так, після Харківського контрнаступу у нас з’явились дві москальські каски, з-під Бахмута до нас потрапили рештки спорядження танкіста орків. А першими військовими артефактами цього року стали уламки російської ракети, збитої нашими льотчиками над Радомишлем 9 березня.
На жаль, війна триває і поки що чекати на її завершення рано. Тож можна бути впевненими, що й у подальшому воєнна експозиція музею розширюватиметься й поповнюватиметься новими експонатами. А після Перемоги, говорить директор музею, вона набуде нового змісту й завершеного вигляду.
