Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Як вже повідомлялося, наразі триває комунікаційна кампанія для свідків і потерпілих від російської агресії «Твоя історія – твій внесок у перемогу!»
Задля притягнення до кримінальної відповідальності агресора, тисячі українців, які на власні очі побачили жах цієї війни, щодня розповідають про воєнні злочини армії рф у нашій країні та за кордоном. Ці свідчення фіксуються правоохоронними органами та з часом невідмінно стануть документами для обвинувачень окупантів у міжнародному суді.
Так, нині, тільки на Дніпропетровщині зазнали жахливих ушкоджень сотні мальовничих містечок та сіл. У наслідок цинічних ракетних та артилерійських атак «другої у світі армії» на лікарняних ліжках перебуває дуже багато людей, які зазнали важких поранень та травмувань.
Історії цих людей різні, проте усі вони пронизані людським горем та стражданням, люттю до ворога, а ще – вірою в краще майбутнє та впевненістю у невідворотне покарання російських воєнних злочинців за їхні скалічені долі та життя мільйонів українців.
Пізно ввечері 25 жовтня росія завдала ракетного удару по Дніпру. Уламки однієї з ракет впали на АЗС, де спалахнула пожежа. Внаслідок атаки постраждало подружжя.
– Настя з Олексієм, їм по 28 років, дістали важкі поранення. Машину прорізали десятки уламків. Алексій, втрачаючи багато крові, робив все можливе, щоб допомогти дружині вибратися. До останньої миті підтримував її, закриваючи рани руками. Бригада екстреної медичної допомоги миттєво доставила поранених в реанімацію Мечникова, надаючи найважливішу екстрену допомогу, рятуючи від кровотечі, – розповів генеральний директор Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І.І. Мечникова Сергій Риженко.
За його словами, Анастасію оперували двічі – біля серця вилучили два осколки та тривала операція на хребті.
– Вставати поки не можуть, функція нижніх кінцівок, на жаль, дуже постраждала. Восьмирічний син підходить по черзі до мами і тата, не розуміючи тяжкість їхнього стану, – каже лікар.
Інша історія про юнака, який потрапив під ворожий обстріл під час евакуації з Бахмута. Після вибуху хлопця без свідомості було доставлено до лікарні у Дніпрі.
– Металевий уламок 8 мм через праву щоку на великій швидкості через основу черепа залетів до головного мозку, руйнуючи все на своєму шляху. Всі бинти протекли кров’ю. Через ніс виділялась спино-мозкова рідина. Професор Андрій Сірко після обстеження на томографі, ангіографі разом з ендоваскулярним хірургом виявили ушкодження пазух носа, головного мозку та внутрішньої сонної артерії. Лікарі пішли на дуже ризиковану операцію. Велика бригада хірургів цілу ніч оперувала Романа, – розповів Сергій Анатолійович.
Зі слів лікаря, Роман вже прийшов до свідомості та сказав «мамо».
Інший пацієнт – Михайло, усе життя буде згадуватися день, який назавжди змінив його долю…
– Він звичайна українська робоча людина, – каже Сергій Риженко. – Кремезний, статутний хлопець, понад 2 метри зросту, зі збитими столярськими руками. Рухався на автомобілі біля Херсона, після розриву снаряда його смертельно покалічило. Великий відламок відрізав руку і покалічив ногу. Понівечене непритомне тіло доставили до лікарні Мечникова. Завідувач відділення травматології Валерій Томілін після реанімаційної допомоги провів надскладні операції, які дозволять Михайлу повернутися до нормального життя і навіть водити машину.
Цікаво, що один із молодих хірургів, який допомагав на операції, впізнав у Михайлі свого односельця й став для нього майже рідним братом на етапі одужання.
Фото Дніпропетровська ОКЛ ім. І.І. Мечникова
