Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
У світі щороку 27 жовтня відзначають свято, що привертає увагу людства до проблеми збереження аудіовізуальної спадщини – джерела знань про культурне, етнографічне, лінгвістичне та соціальне різнобарв’я. Цього року аудіовізуальні документи стали не лише джерелом загальної колективної пам’яті, а й інструментом викриття воєнних злочинів рф проти мирних цивільних українських громадян. Вони стали засобом боротьби проти рашистської дезінформації, яка створила ідеологічне підґрунтя для геноциду українців з боку російської федерації.
Цьогорічний Всесвітній день аудіовізуальної спадщини, що присвячений 30-річчю програми «Пам’ять світу», святкуватимуть з 27.10 по 05.11.2022 року під девізом: «Використання документальної спадщини для поширення інклюзивних, справедливих та мирних товариств». Він є надзвичайно актуальним в умовах широкомасштабної військової агресії російської федерації, під час якої путінська вояччина в Україні повністю знищує населені пункти зі сталим етнографічним укладом життя та самобутнім характером історичного середовища, унікальні природні ландшафти, історичні та культурні цінності. Мільйони вимушено переміщених осіб та біженців з територій, охоплених пожежею збройного конфлікту, змушені інтегруватись в інші регіональні суспільства, де зберігають історичну пам’ять про автентичність малої Батьківщини на аудіовізуальних носіях.
У багатьох випадках ці візуальні документи, які належать постраждалим територіальним громадам та окремим родинам, являють собою неоціненний скарб загальної пам’яті людства. Вони є свідченням важливості аудіовізуальної спадщини у захисті крихкого миру та демократичного світу і у людській свідомості, і у матеріальному вимірі. Сьогодні, у Всесвітній день аудіовізуальної спадщини вільне розповсюдження цієї ідеї образотворчим шляхом, яке, до речі, закріплено у Статуті ЮНЕСКО, також потужно протистоїть кремлівській пропаганді мізантропії, агресивним дезінформаційним вкидам у медійний простір цивілізованих країн.
Всесвітній день аудіовізуальної спадщини був запроваджений за ініціативи ЮНЕСКО та Координаційної ради Асоціації аудіовізуальних архівів у 2005 році резолюцією 33С/53 33-ї сесії, на честь 25-ї річниці ухвалення «Рекомендації про охорону і збереження рухомих зображень», що відбулось на 21 сесії Генеральної конференції 1980 року.
Ще задовго до широкомасштабного вторгнення в Україну рф розпочала формувати ідеологічне підґрунтя для геноциду українців під пропагандистським лозунгом «денацифікації». Колоніальна російська держава намагалась нав’язати світовій спільноті наративи про незалежну Україну як про «недодержаву», про український народ як про населення певної території, яка йому не належить. Протягом багатьох років кремлівська екосистема пропаганди намагалась заперечувала Голодомор та інші прояви геноциду українців у минулому. Безперечно, українська аудіовізуальна спадщина стала документальним свідченням фейковості подібних імперських меседжів московії, якими кремлівський режим намагався виправдати зухвале порушення прав та свобод людини, геноциду певних етнічних груп та націй. Документальні стрічки сучасних відеографів зафіксувала повну зневагу російської федерації до мирового порядку, сталих принципів справедливого та мирного співіснування.
Свій внесок у всесвітню історичну аудіовізуальну спадщину ЮНЕСКО продовжують робити українські військові творчі колективи. Інформаційне агентство АрміяІnform, Військове телебачення України, телерадіостудія українського оборонного відомства «Бриз», військове радіо «Армія FM», медійний майданчик МО України «Мілітарі Медіа Центр» та багато інших ЗМІ, що належать до сектору безпеки та оборони нашої держави, створюють аудіовізуальну продукцію, яка розповідає світові про героїчну боротьбу самобутньої української нації проти російської квазідержави-терориста. У майбутньому ця документальна спадщина українських міліарних медіа матиме освітню цінність для збагачення наявних освітніх програм як ексклюзивне дорогоцінне першоджерело.
У міжнародних судових процесах, які очікують на воєнних злочинців рф та їхніх підручних, аудіовізуальні документи, що отримані українськими та міжнародними військовими репортерами під час російсько-української війни, відіграватимуть роль неспростовних доказів проти країни-агресора та окремих російських злочинців. Варто пригадати приклад вдалого використання подібної аудіовізуальної спадщини Міністерством оборони України під час участі у наймасштабніший міжнародній оборонній виставці у світі Eurosatory влітку цього року.
У Парижі українська делегація продемонструвала фото- та відеодокази російських воєнних злочинів з передової російсько-української війни, з деокупованих міст України. Більш ніж 220 делегацій високого рівня побачили кадри ворожої російської техніки, знищеної за допомогою озброєння українського та іноземного виробництва. Ця аудіовізуальна спадщина стала документальним свідченням не лише ефективності збройного опору українського війська, а й жертовності українського народу під час його національного спротиву фейковій «другій армії світу». Вона засвідчила єдність демократичного світу у протистоянні міжнародному тероризму та мілітаризму, варварству та воєнним злочинам путінського рашизму,
Фото та відео автора
