Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
На їхньому рахунку десятки знищених ворожих складів боєприпасів, сотні ліквідованих окупантів, розбиті вщент російські артилерійські батареї. На Херсонському напрямку гармаші окремої артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова роблять свою справу так, аби ворог кожного дня відчував, що він не є господарем на українській землі. І для цього вони використовують американську гаубицю М777.
Керувати 155-мм гарматою вміють не так багато бійців. Саме ці воїни справжні майстри і точно у своїй стихії. Вони опановували установку за кордоном і продовжують щоденно вдосконалювати свої навички вже в бойових умовах.
Сьогодні їхня чергова ціль — російська піхота, яка десь у посадці обладнувала свої позиції для протитанкових засобів ПТУР. Артилеристи виїжджають та займають вогневу позицію. Гаубицю розгортають буквально за кілька хвилин. Постріл. Перезаряджання. Ще один постріл. Загалом тільки за хвилину 155-мм гаубиця здатна зробити таких п’ять та уразити ціль на відстані до 40 кілометрів.
— Сьогодні ми ефективно відпрацювали по ворожій цілі. Всі снаряди залетіли прямісінько у ціль! — говорить пізніше військовослужбовець з позивним «Ден».
Тільки за останні півтора місяця підрозділу «Дена» вдалося вразити понад 200 ворожих цілей, знищення яких було підтверджено. Маленькі перемоги підрозділу — ліквідовані російські цілі — військові фіксують на стволі гармати у вигляді відповідних позначок.
— Це ми знищили не одну батарею «саушок», склади з БК, багато БМП і танків, а також дві С-400. Останні дві знищили максимально влучно: обидва постріли прямо в ціль. Але коли кількість знищеної техніки перевалила за 50 одиниць, ми перестали малювати позначки, тому що місця на гарматі не вистачить, — розповідає артилерист, якому побратими за погляд і завзяття, з яким він заряджає гармату, дали позивний «Маніяк».
Високоточна та грізна, маневрена, далекобійна, потужна, і що найголовніше — легка і точна. Таку оцінку дають гарматі артилеристи морської піхоти, демонструючи свою американську красуню. Своїй гарматі хлопці дали прізвисько «Мері», уточнюючи, що вона саме кривава, бо несе смерть окупантам.
Б’є далі, ніж радянські установки, зокрема «Гіацинт», і б’є точніше. Команда може нею легше оперувати, змінювати напрямки і швидше працювати по різних цілях.
А на кабіні їх вантажівки зображена загадкова посмішка Чеширського кота, яка натякає на вміння артилеристів з нізвідки з’являтися, знищувати ворога та щезати, розчиняючись у повітрі, на прощання лиш показуючи зуби окупанту. І саме таку назву хлопці вирішили дати своєму підрозділу, навіть шеврони замовили.
— М777 — простота в роботі. У нас нові гаубиці, працюють набагато краще: з ними легше справлятися, технічно більш вдало продумані вузли і агрегати. І що не менш важливо — вага — це серйозна характеристика, від цього залежить швидкість залишення вогневої позиції та виконання вогневих завдань, ну і, певною мірою, точність стрільби, — говорить командир гармати Олег.
Зі слів артилеристів, «три сокири» майже невловимі через те, що їхня дальність стрільби переважає. Вони запевняють: М777 — це гарний зразок озброєння, яким би хотілось і надалі виконувати вогневі завдання, не повертаючись до колишніх систем.
Після восьми місяців запеклих боїв на різних ділянках фронту хлопці поки не мріють про відпочинок.
— Ми тут, аби захистити своє майбутнє, своїх дітей, життя своїх рідних. Тому і надалі демонструватимемо майстерність у застосуванні американської гаубиці М777, відсікатимемо всі спроби противника та закріплюватимемо раніше досягнутий успіх! — запевняють військові.
