Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
На фото – капонір, над яким «велична» росармія розвішала гарненькі металеві бляшанки. Проте це не просто бляшанки, а цілий пристрій, який радянська армія використовувала ще в 1960-х роках.
Пристрій називається «ОМУ», призначений він для створення оманливих радіосигналів, які ніби то відбиваються від техніки назад до РЛС. Таким чином можна було визначити місцезнаходження не тільки техніки, а й особового складу. Але «ОМУ» давав хибне розуміння, де стояла техніка, тому розміщувались на порожньому місці.
Такий комплекс заходів колись застосовували для створення хибних позицій та розміщення техніки в радянській армії. Від чотирьох таких відбивачів та спеціальної “пічки” для оману в ІЧ діапазоні можна було створити хибну позицію однієї одиниці техніки в двох діапазонах. Але! Хибні позиції створювались, щоб вірогідний удар артилерії чи авіації прийшовся саме на порожнє місце. Розвідники хибно бачили, що там стоїть тепла техніка в капонірі.
Бугри на дні свідчать про те, що там стояла не висока техніка, типу БМП. Над нею розвішали таку гірлянду, щоб приховати від РЛС. Уважно – комплекс «ОМУ» розвісили над технікою, а не хибним місцем!
А все через те, що солдат одним вухом слухав ту інженерну підготовку до війни, офіцер отримав цей пристрій, роздав на позиції, а потім перевірив хибну позицію над самою технікою. Ось такий рівень підготовки кадрових офіцерів (Авт. – навіть не мобілізованих), які нічого в своєму житті окрім служби в армії не знали.
Ці ромбики мали б бути десь в іншому місці, імітувати техніку в іншій частині зеленки. Але в цьому випадку вийшло все навпаки – техніку максимально показали та додали великий шмат відбиваючої поверхні. Щоб ми її краще бачили у всіх діапазонах…
